УРОК № 9

Тема: Київська держава за правління князя Ярослава Мудрого.

Мета:  проаналізувати внутрішню і зовнішню політику князя Ярослава Мудрого; роз­вивати в учнів навички роботи з різними джерелами інфор­мації та на їх основі робити висновки про історичні факти та події, на прикладах діяльності князя Ярослава Мудрого визначити роль особистості в історії; ви­ховувати повагу до видатних діячів минулого України.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, карта, мультимедійна дошка.

Основні терміни і поняття: «Руська правда», мозаїка, фреска, графіті, митрополит, міждинастичний шлюб.

Основні події: 1017–1037 рр. – спорудження Софійського собору, укріплень навколо «міста Яро­слава», будівництво Золотих воріт у Києві. 1019 р. – битва Ярослава зі Святополком на р. Альті. 1019–1054 рр. – князювання Ярослава Мудрого в Києві. 1036 р. — роз­гром князем Ярославом печенігів під Києвом; 1051 р. – призначення київським митрополитом Іларіона, першого на цій посаді русича. Заснування Печерського монастиря.

Очікувані результати. Після цього уроку учні мають навчитися: встановлювати хронологічну послідов­ність подій за князювання Ярослава; показувати на карті територію Київсь­кої Русі за часів Ярослава, визначати зміни порівнюючи з попередніми часами; визначати основні внутрішньо- і зовнішньополітичні заходи князя; описувати Київ часів Ярослава, вико­ристовуючи писемні та візуальні джерела; характеризувати Ярослава Мудрого як людину та державного діяча, висловлювати ставлення до нього, оцінюючи зміни в цер­ковному та культурному житті порівняно з попередніми часами; аналізувати відносини Київської Русі з європейськими державами.

ХІД УРОКУ

I.    Організаційний момент уроку. Взаємне привітання. Перевірка готовності учнів до уроку.

Організація уваги учнів: побажання  гарного  настрою,  цікавої  роботи, нових  знань  та  відкриттів.

II.  Актуалізація опорних знань та вмінь учнів. Перевірка домашнього завдання.

Виконання завдань (усно чи письмово):

      Розподілити заходи Володимира на внут­рішньополітичні та зовнішньополітичні (можна в усній формі або у вигляді заздале­гідь заготовлених карток-аплікацій, які тре­ба розмістити на дошці):

2) Приєднання до Київської держави земель волинян та хорватів. 2) Похід Володимира на грецьке м. Хер­сонес (Корсунь) у Криму. 1) Запровадження християнства.1) Створення в Києві першої школи. 2) Боротьба з печенігами та спорудження Змієвих валів. 1) Карбуван­ня перших руських монет. 1) Облаштування в Києві центральної площі - Бабиного торжка. 2) Встановлення дружніх стосунків з Польщею, Німецькою імперією, Болгарією, Чехією, Угорщиною

      Співвіднести історичний факт з історичним діячем.

1) Запровадження християнства як державної релігії; 2) зустріч з візантійським імператором Константином Багрянородним; 3) заснування міста Київ; 4) одруження князя з візантійською принцесою; 5) заміна родоплемінного поділу Київської Русі на територіальний; 6) запроваджен­ня центрів збору данини - погостів; 7) приєднання до Київської держави земель волинян та хорватів; 8) розгром Хозарського каганату; 9) будів­ництво Десятинної церкви; 10) посольство до германського імператора Оттона І; 11) будівництво фортець та укріплень (Змієвих валів) у Се­редньому Подніпровії; 12) похід проти Візантії у 911 р. й укладення вигідного для Русі договору.

(1 Володимир, 2 Святослав, 3 Кий, 4 Володимир, 5 Володимир, 6 Ольга, 7 Володимир, 8 Святослав, 9 Володимир, 10 Ольга, 11 Володимир, 12 Олег)

      Яких подій стосуються дати: 980 р., 988 р, 1015 р.

      Витлумачте поняття: дитинець, ідеологія, язич­ництво, християнство.

      Дайте відповідь на запитання: Що найбільше вра­жає в діяльності князя Володимира? Які зміни в життя Русі та русичів відбулися внаслідок запровадження християнства як державної релігії?

Метод «Кубування». Тема: Запровадження християнства князем Володимиром

1. Опиши це. Суть релігійної реформи князя Володимира — у поваленні язичницьких богів та проголошенні християнства державною релігією Київської Русі.
2. Засоціюй це. Світло, надія, підтримка, віра, прогрес.
3. Порівняй це. Як промінь світла в темному царстві.
4. Проаналізуй це. Подія великого історичного масштабу, яка відіграла вагому роль у подальшій історичній долі українського народу.
5. Аргументи «за». Релігійна реформа сприяла політичному і культурному об’єднанню східнослов’янських племен, унаслідок чого сформувався український етнос; зміцненню держави Київська Русь.
6. Аргументи «проти». Недостатня просвітительська діяльність, поспіх та жорстокість, з яким проводили релігійну реформу, стали причиною потрясіння багатьох слов’ян-язичників.
7. Застосуй це. Віра дає людині впевненість, радість життя, духовну довершеність.

ІІІ. Оголошення теми, визначення очікуваних результатів уроку. Мотивація пізнавальної діяльності учнів.

Сьогодні на уроці ми познайомимося ще з одним князем Київської держави. Роки князювання цього правителя — час найвищого розвитку та найбільшого піднесення Київської Русі. Усі свої зусилля він спрямував на продовження справи Володимира — посилення єдності, централізації держави, її європеїзацію. Він був не стільки князем-дружинником і князем-завойовником, скільки князем будівельником і князем-просвітителем.

Завдання: Розв'яжіть ребус і прочитайте ім'я князя, за часів правлін­ня якого відбулися якісні зміни в управлінні державою.

Варіант І. Декламується вірш Р.Завадовича “Ярослав Мудрий”.

Свого батька гідний сину, / Ти підніс до сили, слави, /До могуття Батьківщину.

А над Сяном, край кордону,/ Гарний город збудував ти,/ І щоб пам’ять не пропала,

Ярославль його назвав ти./ Пильнував ти, Ярославе, / Щоб жили по правді люди,

Щоб законом справедливим / І твої судили суди./ І про те подбав ти, княже,

Щоб коштовним самоцвітом,/ Прибраний увесь, багатий, / Блиснув Київ перед світом.

Ти здвигнув собор Софії / З каменю і срібла-злата,/ Ще й тепер про тую славу

Мріють Золоті ворота./ Скрізь з пошаною по світі / Твоє вчення споминали,

Королі, князі, вельможі/ В тебе ласки забігали.

Запитання: Про які славні справи князя Ярослава переповідає автор вірша? Які історичні факти ми можемо встановити? (Зміцнив, розбудував Київську Русь. Підніс міжнародний авторитет.  Збудував м. Ярославль.  Упорядкував закони.  Збудував Софіївський собор).

Доповнюється, що за часів правління Ярослава Мудрого засновуються школи; укладається перший літописний звід 1037 – 1039 рр.; заснована перша на Русі бібліотека, що нараховувала 950 томів. Період князювання Ярослава Мудрого – вершина могутності Київської держави.

Тож давайте більш детально познайомимося з часами правління князя Ярослава Мудрого.

Учні записують тему уроку в зошити. Спільно з учнями формулюються очікувані результати уроку.

Варіант ІІ. Робота з ілюстрацією. Учням пропонується розглянути ілюстрації (с.54), що передують тексту пер­шого пункту параграфа підручника, й у гру­пах поміркувати над запитаннями. Учні уза­гальнюють обговорене: 1) первісний вигляд собору відрізняється від сучас­ного розмірами й зовнішнім виглядом; 2) це пов'язано з трагічними сторінками нашої історії, коли воєнні дії призводили до руйнування пам'яток культури; 3) русин, перебуваючи в соборі мав відчувати велич Бога і красу мистецького втілення вчення Хри­стового; 4) споруда такої будівлі свідчить про високий економічний та культурний рівень держави і про намір демонструвати його світові.

ІV. Опрацювання нового навчального матеріалу.

1. Як Ярослав Володимирович утвер­дився в Києві?

Розповідь, супроводжується демонстрацією карти. Незадовго до смерті Володимир призначив спадкоємцем великокнязівського престолу свого молодшого сина Бориса. Проте, коли 1015 р. князь помер, владу в Києві захопив його пасинок Святополк Ярополкович.

Між синами Володимира Святославом, Мстиславом, Борисом, Глібом і Святополком спалахнула міжусобна боротьба за великокнязівську владу, у якій Борис, Гліб і Святослав загинули. Літописець стверджує, що братів було вбито за наказом Святополка. Проти вбив­ці своїх зведених братів, який захопив владу в Києві, виступив Ярослав, що княжив тоді в Новгороді. Ярослава підтримували новгород­ці і варяги, а Святополка — печеніги. Святополк утік до Польщі просити допомогу у свого тестя короля Болеслава Хороброго. Останній під приводом допомоги зятю спо­чатку захопив Червенські міста, а потім разом зі Святополком підкорив Київ. Узимку 1018—1019 рр. Ярослав звільнив столицю. Святополк приєднався до печенігів і навесні 1019 р. з великою ордою рушив на Київ. У вирішальній битві на річці Альта в Переяславській землі Ярослав розгромив Святополка, той утік із поля бою і незаба­ром загинув.

У 1023 р. проти Ярослава виступив його брат Мстислав із Тмутаракані. Він спробував захопити владу в Києві, але «не прийняли його кияни». Унаслідок Лиственської битви, яка сталася 1024 р. між Яролавом і Мстиславом біля Чернігова, брати домовилися поділити територію Південної Русі навпіл по Дніпру і правити разом. Київ із Правобережжям залишився за Ярославом, а Чернігів із Лівобережжям — за Мстиславом. Відтоді брати жили в злагоді. Після смерті Мстислава у 1036 р. Ярослав почав правити одноосібно і став, за словами літописця «самовладцем Руської землі».

Робота з відеоджерелом. Для емоційного підсилення розповіді про протистояння Святополка та Ярослава мож­на скористатися відеофрагментом (https://www.youtube.com/watch?v=OnPAh8rb948).

Запитання до відеосюжету:

• Хто допомагав у боротьбі за владу Святополкові, а хто - Ярославу?
• Де відбувалися битви, чим закінчи­лися?
• Що сталося зі Святополком після його поразки?

Учні роблять висновок: непростим був шлях Ярослава до великокнязівського сто­лу, доводилося доводити обстоювати своє право на нього то застосовуючи силу, то йдучи на компроміс.

Ярослав Мудрий докладав багато зусиль для збереження територіальної цілісності та єдності Руської дер­жави. 1031 р. він, зокрема, повернув під свою владу червенські міста (Червень, Белз, Перемишль та ін.), відвойовані під час князівських усо­биць польським королем Болеславом І Хоробрим. Ходив також на північ, на узбережжя Балтійського моря, де в Чудській землі заклав м. Юр’їв. Ярослав не полишав будівництва укріплень, розпо­чатих батьком, на південному кордоні Русі. Він, як свідчить літописець, «почав ставити городи по Росі» й остаточно здолав печенігів у 1036 р.

Робота з картою на с. 48.

• Яких меж на півночі, півдні, сході та заході сягали кордони Київської Русі доби розквіту?
•  Порівняйте кордони Київської Русі на початку правління Володимира Великого та в кінці князювання Ярослава Мудрого. Які територіальні зміни відбулися?
• З якими державами сусідила Русь на заході та півдні?
• Які споруди прикрашали столицю Київської Русі за Ярослава Мудрого?

Прийом «Читаємо та запитуємо». Учні читають текст другого пункту параграфа в парах та формулюють запитання до ключових понять тексту. Далі організовується обговорення запитань та відповідей у загальному колі.

Робота з ілюстраціями. Опрацювання змісту супровод­жується демонстрацією зображень відомих пам'яток давнього Києва часів Ярослава Мудрого.

Орієнтовні запитання:

1. У скільки разів зросла площа «міста Ярослава» порівня­но з дитинцем за Володимира? (у 7 разів)
2. Яку назву мав парадний в’їзд до міста  з надбрамною церквою Благовіщення (Золоті ворота)
3. Які храми були збудовані у Києві за часів правління князя Ярослава? (храм Святого Георгія, церква Святої Ірини, собор Святої Софії).
4. На честь якої події та де був закладений Софіївський собор? (на честь перемоги над печенігами на місці битви).
5. Які функції виконував Софіївський собор в часи правління Ярослава? (призначався не лише для богослужінь, а й для проведення найурочистіших дер­жавних церемоній, містились бібліотека, скрипторій)
6. Чим відрізняються мозаїки від фресок? (Мозаїку викладали на стінах з різнобарвних шматочків смальти – сплаву свинцю та скла. Фрески малювали мінеральними фарбами на сирому тиньку).
7. Чому про місто Київ часів Ярослава Мудрого казали, що він був окрасою Русі й суперником самого Констан­тинополя?

Робота з відоеджерелом. Демонстрація відеосюжету про «місто Ярослава» (https://www.youtube.com/watch?v=mkTB0242ZK0)

3. Внутрішня політика Ярослава.

Коментоване читання пункту параграфа. Чергується читання тексту ланцюжком з виконанням завдань. Після прочитання перших трьох абзаців учням пропонуємо доповнити та завершити твер­дження:

• Князь Ярослав був першим, хто уклав... (писаний збірник руських законів)
• Перший писаний збірник руських законів нази­вають... («Правдою Ярослава», або «Найдавнішою правдою»), він складався з статей (18)
• «Правда Ярослава» започаткувала збірник за­конів -.... («Руська правда»)
• Окрему частину «Руської правди» становлять статті, укладені Ярославовими синами, - .... («Правда Ярославичів» або «Статут Ярославичів»).
• Згідно з законом вважалося злочином… (вбивство, побиття до синців чи крові, завдане каліцтво, виривання бороди й вусів, їзду на чужому коні, псування майна, пере­ховування чужого холопа)
• Покарання передбачали… (грошові виплати та кровну помсту).

Робота з історичним джерелом. Із «Руської правди». «Якщо вб'є вільна людина вільну, то за неї мають право помститися брат за брата, або син за батька, або батько за сина, або сини брата та сестри; якщо хто з них не бажає або не має можливості помститися, то нехай одержить 40 гривень за вби­того; якщо вбитий буде русин, чи гридин, чи купчина, чи ябед­ник, чи мечник, якщо він ізгой буде, чи словени, то сплатити за нього 40 гривень. Якщо палець відрубає в будь-кого, то сплатити потерпілому 3 гривні за кривду. А за вирваний вус або жмут бороди сплатити потерпілому 12 гривень. Якщо хтось украде чужого коня, або зброю, або одяг, або знайде крадене у своїй общині, то дістає своє та 3 гривні за кривду. Якщо холоп ударить вільного чоловіка та сховається в хоромах свого пана, а той не схоче його видати, то залишає холопа в себе і сплачує скривдженому 12 гривень; а потім, якщо зустріне побитий кривдника холопа, то має право побити його.

Примітка. Гридин — молодший дружинник. Ябедник — кня­жий суддя. Мечник — княжий слуга. Ізгой — людина, яка втра­тила зв'язок з общиною.

Завдання до документа: Схарактеризуйте документ за таким планом: становище і відповідальність різних груп населення, захист приватної власності; наявність родових пережитків; уявлення про особисту честь і гідність.

Далі пропонуємо дочитати текст пункту до кінця, розглянути ілюстрації на с.57-58.

Прийом «Складання речень»: 1) 1051 р., митрополит, Іларіон, 2) Антоній, Печерський монастир, 3) скрипторій, 4) бібліотека, школа 5) графіті.

Завдання на закріплення: Зробіть висновки щодо заходів, яких ужив Ярослав для зміцнення Київської Русі. Які з них, на вашу думку, були найважливішими?

Орієнтовні відповіді учнів:

• зберіг територіальну цілісність держави, остаточно здолав печенігів;
• будував укріплення на кордонах і виз­начні архітектурні пам'ятки в Києві;
• ініціював створення першого писаного збірника руських законів;
• сприяв поширенню християнства, роз­витку освіти й культури.
• Чому Ярослава Мудрого називають «тестем Європи»?

Поєд­нання коментованого читання та заповнен­ня таблиці

Важливе місце в зовнішній політиці Ярослава посідала «шлюбна дипломатія».

Орієнтовна таблиця:

Запитання:

1. З чим пов'язане загострення стосунків між Києвом і Константинополем? (у 1051 р. через обрання київ­ським митрополитом русича Іларіона).
2. Що цікавого ви дізналися про Анну Ярославівну? (звертає­ться увага учнів на ілюстрації с.59)

Висновок: Ярослав Мудрий у зовнішній політиці обрав шлях мирних взаємовідносин із сусідніми держави. Зміг утілити цей задум укладаючи міждинастичні шлюби з найвідомішими європейським ро­динами. Це дало змогу князеві зміцнити міжнародне становище своєї держави.

V. Систематизація та узагальнення знань учнів

Письмове бліцопитування «Історичний орнамент: так чи ні».

1. Першим збірником законів на Русі була Салічна правда.
2. Митрополитом Київським було обрано Іларіона.
3. Дочка Ярослава Мудрого Анна стала дру­жиною французького короля Генріха І.
4. Князь Ярос­лав Мудрий, на відміну від своїх європейських колег, не вмів ні писати, ні читати.
5. Резиденцією київського митрополита був Києво-Печерський монастир.
6. Ярос­лав остаточно здолав печенігів.
7. Князь Ярослав Муд­рий заснував першу в Русі бібліотеку.
8. Остаточно Ярослав утвердився в Києві в 1015 р.
9. Дитинець Ярос­лава не був більшим за розміром «міста Володимира».
10. Будівництво Софійського собору було розпочато за княгині Ольги, а завершено за Ярослава.
11. Ярослава називали «тестем Європи».
12. Золоті ворота - голов­ний, парадний, в'їзд до Києва - було виготовлено із зо­лота.

Вправу завершує взаємоперевірка.

VI. Підсумок уроку. Оцінювання. Рефлексія      

Давайте поміркуємо, що можна запозичити від Ярослава Мудрого для сучасності, а що варто залишити в ХІ ст. Свої міркування напишіть на папірцях. Те, що ви взяли б із собою у ХХІ століття прикріпіть на цю дорожню валізу, а те, що залишаєте в минулому – ось на цей старий кошик. На дошці прикріплюються  малюнки валізи та кошика.

Метод «Мікрофон»: «Сьогодні на уроці я нав­чився...».

VІІ. Домашнє завдання.  Опрацювати параграф 8 та завдання до нього. Скласти сенкан або кросворд (на вибір) із поняттями сьогоднішнього уроку. Творче завдання на вибір: Підготувати есе за темою: «Чому вважають, що за часів Ярослава Мудрого Київська держава досягла вершини свого розквіту?». Розробити власний проект “Ярослав Мудрий – людина й державник”, у проект включити поради нинішнім державотворцям про те, що варто запозичити у Ярослава Мудрого для сучасності.