конспект уроку+презентація - Мої файли - Каталог файлів

Тема: Передумови і початок Національно-визвольної війни. Богдан Хмельницький, його сподвижники.

Мета: визначити причини та передумови Національно-визвольної війни українського народу проти польського панування, дати характеристику історичної постаті Богдана Хмельницького та його сподвижників; розвивати в учнів уміння аналізувати та порівнювати історичні події, зіставляючи історичну інформацію, робити висновки, виділяти головне, визначати причини історичних подій, визначати місце історичних діячів та їх роль в історичному процесі; на прикладах героїчної історії українського народу виховувати в учнів національно-патріотичні почуття.

Основні поняття: «Національно-визвольна війна».

Основні дати: 1595 – 1657 рр. – роки життя Б.Хмельницького; січень 1648 р. – початок визвольної війни; лютий, 1648 р. – укладення союзної угоди з кримським ханом про надання військової допомоги.

Обладнання: підручник, карта «Визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького», атласи, портрет Богдана Хмельницького та його сподвижників, дидактичний матеріал для груп, презентація, мультимедійне забезпечення.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:

Педагогічні прийоми та методи навчання: евристична бесіда, «мозковий штурм», презентації, метод проблемного навчання, групова робота, робота з картою, робота з документами, робота з ілюстраціями.

Міжпредметні зв’язки: українська література, географія, інформатика.

Взаємне привітання та організація уваги учнів.

- Доброго дня! Я бачу, що ви в чудовому настрої, а настрою чудового не буває забагато, то ж поверніться один до одного і щиро усміхніться. Молодці!

- Перш ніж почати роботу, хочу пригадати слова американського підприємця Генріха Форда: «Зібратися разом – це початок, триматися разом – це процес, працювати разом – це успіх. Я бажаю, щоб ми з вами, працюючи разом на уроці досягти максимального успіху.

Перевірка готовності учнів до уроку. Троє учнів попередньо отримали завдання підготувати презентації за певною темою.

Демонструється зразок таблиці «Мої враження від уроку» та Картка оцінювання роботи на уроці. Нагадується учням, що вони протягом уроку заповнюють таблицю «Мої враження від уроку» (+ сподобалось, - не сподобалось, ! – цікаво) і картку оцінювання, куди вноситься оцінка за електронний тест, самоцінювання під час уроку та оцінка спікера команди за роботу в групі. Підсумкову оцінку виставляється вчителем в кінці уроку.

Слово вчителя: Напевне, якщо запитати з чим у вас асоціюється Японія, то ви скажите з сакурою, самураями, Китай Нідерланди – з тюльпанами, Єгипет – з пірамідами, Індія – поділ на варни та касти, так для більшості іноземців Україна асоціюється з козаками, з Богданом Хмельницьким. Тому ми зобов’язані добре вивчити історію українського козацтва та видатних діячів. І коли нас хтось запитає, ми не опускали очі від сорому, що не знаємо, а навпаки відповідали з гордо піднятою головою!

ІІІ. Актуалізація опорних знань та умінь учнів

Картка № 1. «Збери козака». Вам пропоновано: шолом; порохівницю; кольчугу; рукавиці; шаровари; щит; шапку; шаблю; шпагу; рушницю. Із запропонованих предметів слід обрати необхідні для спорядження козака. (Порохівниця, шаровари, шапка, шабля, рушниця)

Картка № 2. Хронологічна задача. Скільки років минуло від Берестейської унії до ухвалення сеймом «Ординації Війська Запорізького…» (1638 -1596 = 42)

Картка № 3. З ім’ям якого історичного діяча пов’язані зображення? Чим він уславився?

На попередніх уроках ви вивчили тему «Українські землі у першій половині ХVІІ століття». Перш ніж перейти до вивчення нової теми, нам необхідно пригадати попередній матеріал.

Фронтальна бесіда за запитаннями, робота з картою атласу ( на ст. 2-3):

Перевірка правильності виконання завдань індивідуальних карток.

Сьогодні на уроці ми розглянемо одну із найгероїчніших сторінок українського козацтва – боротьбу за національне визволення від Речі Посполитої під проводом Б. Хмельницького.

Учні записують тему уроку на дошці «Передумови і початок Національно-визвольної війни. Богдан Хмельницький, його сподвижники»

Спільно з учнями формулюються очікувані результати уроку відповідно до плану.

1. Причини та передумови національно-визвольної війни.

Які ж результати ви очікуєте від сьогоднішнього уроку? (визначати причини та передумови Національно-визвольної війни; складати історичний портрет Богдана Хмельницького та сподвижників Богдана Хмельницького – Івана Богуна та Максима Кривоноса; визначати місце історичних діячів та їхню роль в історичному процесі; охарактеризувати заходи, які вживав Богдан Хмельницький для підготовки до війни; висловлювати та аргументувати власну точку зору; оволодіти новим життєвим досвідом; розуміти історичне минуле та сучасність для прогнозування майбутнього).

Чи відбулась би національно-визвольна війна без Б. Хмельницького?

Відповідь на це питання ви зможете дати в кінці уроку.

V. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

1. Причини та передумови національно-визвольної війни.

Національнo-визвольна війна – війна народу проти іноземного панування за створення незалежної держави.

Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. – це війна українського народу під проводом Б. Хмельницького за визволення від польсько-шляхетського панування.

В учнів знаходяться «Пам’ятка №1» (Додаток №1).

Згадайте найважливіші характеристики історичних подій:

Передумови - встановити умови, що уможливили здійснення повстання (поширення ідей чи настроїв у суспільстві; чи існувала сила або особа, яка б могла очолити повстання; становище груп, верств населення).

Причини – встановити, що відбулося в житті повсталих соціальних груп і верств незадовго до виступу; що могло викликати незадоволення до такої межі, що довелося взятися за зброю для зміни існуючих порядків.

Отже, визначимо передумови та причини Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького, працюючи в групах з джерелами інформації.

Робота з історичними джерелами в в групах:

Перша група – наводить докази із історичних джерел, що вказують на посилення національно - релігійного гніту на українських землях під владою Речі Посполитої;

Друга група - наводить докази із історичних джерел, що вказують на погіршення становища селян та міщан.

Третя група – наводить докази із історичних джерел, що вказують на обмеження прав козацтва.

Четверта група – працюючи з історичним джерелом, вказує передумови війни.

Завдання усім групам: Опрацювавши джерела, скласти таблицю.

Підводимо підсумки цього завдання – слайд «Причини та передумови Національно-визвольної війни»

Ми визначили передумови та причини Національно-визвольної війни. Наступним кроком є визначення рушійних сил та характеру Національно-визвольної війни.

Приводом до війни стала особиста кривда, завдана Б. Хмельницькому польським шляхтичем Д. Чаплинським, який пограбував його маєток у Соботові, викрав його дружину та жорстоко побив його сина Тимоша. Розгніваний Б. Хмельницького спробував знайти захисту у короля, та ледь уникнув арешту. Тоді він вирушив на Січ, де у січні 1648 року загальна козацька рада обрала його гетьманом.

Робота в групах з додатковою інформацією.

Група 1. – Характеристика Б. Хмельницького як історичного діяча (робота з підручником на ст. 114-116)

Створити з повсталих селян і козаків боєздатну армію, яка боролася за визволення України, Б. Хмельницький зміг, спираючись на своїх сподвижників. Серед них були представники різних станів -козацтва, української шляхти, міщан. У роки війни вони стали талановитими воєначальниками, будівничими держави, дипломатами. До найближчого оточення гетьмана належали Іван Богун, Кіндрат Бурляй, Іван Гиря, Матвій Гладкий; Філон Джеджалій, Максим Кривоніс, Іван Виговський, Антон Жданович, Федір Вешняк та інші. Про деяких з них ми дізнаємось зараз.

Ст. 116 – перерахувати найвідоміших соратників Б. Хмельницького.

Група 2. – Характеристика І. Богуна як історичного діяча

Група 3. – Характеристика М. Кривоноса як історичного діяча

Група 4. – Коротка характеристика Михайла Кричевського, Станіслава Морозовицького та Мартина Небаби.

r Яке з досліджень було найбільш пізнавальним та цікавим?

Учні відповідають на запитання, аргументуючи свої думки, стосовно презентацій.

Робота з картою. Січ знаходилася на мисі Микитин Ріг .Там згідно з «Ординацією…» стояла Польська урядова залога. Тому Б. Хмельницький зайняв о. Томаківку, куди почали прибувати козаки. 25 січня 1948 р. Б. Хмельницький захопив Микитинську Січ. Значна частина реєстровців перейшла на його бік. На козацькій раді Хмельницького було обрано гетьманом.

Робота з підручником. Користуючись підручником ст. 117 складіть тези «Заходи Богдана Хмельницького по підготовці збройного виступу»

Робота з документом. Із листа коронного гетьмана Миколи Потоцького королю Владиславу про ситуацію в Україні (березень 1648 р.)

Згубне полум’я так розгорілося, що не було жодного села, жодного міста, у якому б не лунали заклики до сваволі й де б не чинилися замахи на життя й майно своїх панів... Козацькі старшини бажають також самостійно володарювати в Україні, укладати угоди з іноземцями і сторонніми господарями і робити все, що лише завгодно їх волі й бажанню.

Спочатку піднялось 500 бунтівників — сама по собі це — жалюгідна сила, але проти них слід рушити цілу армію, бо ці 500 підняли бунт у змові зі всіма козацькими полками і зі всією Україною. За короткий час повстанців збільшилося до 3 тис. Але боронь Боже, щоб він (Хмельницький) пішов із ними в Україну. Тоді ці 3 тис. швидко зросли б до 100 тис. і нам вистачило б діла з цими.

§ Чи можна стверджувати, що козаки, розпочавши повстання, відігравали роль національної еліти, яка відображала настрої більшості українського народу? Чому?

На відміну від козацьких виступів попередніх років, у 1648 р. боротьба проти польського шляхетського панування в Україні набула великого розмаху і ставала всенародною.

Інтелектуальна гра «Ти мені – я тобі.» Команди по черзі задають по одному запитанню своєму сусідові по парті. Коли команда відповіла, то вона дістає право задавати питання.

4). Гетьманом Б. Хмельницький став у… (січні 1948 р.)

Польський шляхтич, який пограбував садибу Хмельницького, побив його сина і викрав його дружину

1). М. Кривоніс, Ф. Жеджалій, І. Богун, Владислав IV.

2). Селяни, козаки, магнати, православна шляхта.

3). Фільварок, панщина, мануфактура, кріпацтво.

4). Лютеранство, православ’я, католицизм, уніатство.

Чи відбулась би національно-визвольна війна без Б. Хмельницького?

Україна, натерпівшись польського панування, стримувала свій гнів протягом доби «золотого спокою». Але достатньо було невеликого поштовху, появи людини, що спромоглася б стати організатором боротьби, щоб український народ піднявся на війну. І така людина на Україні була – Богдан Хмельницький.

Завдяки Б. Хмельницького національно-визвольна боротьба переросла у війну. Сам перебіг Національно-визвольної війни і її наслідки для українського народу ви вивчатимете на наступних уроках.

Пам’ятаєте , ми на початку уроку з вами говорили про те, які асоціації викликає Україна, я думаю, що тепер вам не тільки не страшно дати відповідь на питання іноземця про наше минуле, а навпаки ви самі захочите поділитися здобутими знаннями.

Обговорення результатів заповнення таблиці «Мої враження від уроку».

VІІІ. Домашнє завдання. Опрацювати параграф 15 та питання ст. 118. Розпочати складати історичний портрет Б.Хмельницького. Випереджаюче завдання: підготувати розповідь про битви на Жовтих Водах і під Корсунем

Пам’ятка «Вчимося вивчати повстання»

Називаємо точну дату повстання, назву та ім'я ватажка.
Визначаємо причини повстання: для цього встановлюємо, що відбувалось в житті повсталих соціальних груп і верств незадовго до виступу, що могло викликати невдоволення до такої межі, що довелося взятися за зброю для зміни існуючих порядків.
Визначаємо передумови повстання, для цього встановлюємо умови, що уможливлювали здійснення повстання (назву, поширення яких-небудь ідей і настроїв або особи, які могли очолити повстання і яким було ставлення державної влади до становища даних соціальних груп і верст, до їхніх проблем).
Рушійні сили повстання: соціальні верстви і групи, які брали участь у повстанні.
Розглядаємо початок повстання.
- Визначаємо привід - яка подія послужила безпосереднім поштовхом до початку повстання. Як правило, таку подію можна назвати «останньою краплею, що переповнила чашу терпіння»;
- характеризуємо керівника повстання – до якої соціальної групи належить. що спонукало його стати активним учасником і ватажком повстання, основні якості характеру, цілі.
Висвітлюємо хід повстання.
Визначаємо результати (наслідки повстання) - як позитивні, так і негативні.
Визначаємо історичне значення повстання. Яку роль в подальшому історичному розвитку суспільства, народу, держави воно відіграло?
Визначаємо уроки повстання: чому воно навчило людей, який досвід був з даної події?

Пам’ятка «Характеристика історичного діяча»

1) Де і коли він народився?

2) Де і в яких умовах жив, зростав, виховувався?

3) Що вплинуло на формування його особистості?

4) Опишіть його зовнішність і характер.

5) Які його риси варті наслідування, а які ні?

6) Охарактеризуйте основні справи його життя.

7) Які успіхи й невдачі були в його справах?

8) Які верстви населення підтримували його діяльність, а які — ні та чому?

9) Назвіть результати його діяльності і дайте їм оцінку.

10) Сформулюйте своє ставлення до нього.

Пам’ятка «Розподіл ролей в малих групах»

· «спікер» - організатор діяльності групи, може оцінювати кожного учасника групи;

· «доповідач» - доповідає про результати групи всьому класу;

· «секретар» - веде записи результатів роботи групи, допомагає доповідачеві висловити думку групи;

· «посередник» - стежить за часом, заохочує групу до роботи.

Документ 1. Зі скарги волинської шляхти на сеймі 1645-1646рр.

«...Таких утисків не терплять і греки в турецькій неволі: забрано у православних церкви, монастирі й кафедри, заборонено вільне провадження відправ, бідні православні вмирають без причастя, не можуть прилюдно відправляти похоронів; у Любліні, Сокалі, Белзі та інших містах через відібрання церков православні мусять потайки ховати своїх померлих у підвалах і домах».

Завдання: навести докази із історичних джерел, що вказують на посилення національно-релігійного гніту на українських землях під владою Речі Посполитої;

Документ 2. Із записок польського публіциста середини XVII ст.

«Мусимо визнати, що велику ненависть підносять і поширюють великі податки, не звичайні роботи, часті, поволовщини, оренди, рогове, копитове та інші подібні тягарі, що їх над ними вигадують урядники, орендарі, суддівські гачки, економи, котрі хотіли б збільшити прибутки своїх панів… Спитайтесь у самих же козаків, що спонукало їх до такої відваги, сміливості, відчайдушності й шалу, і думаю, що вони всі вони подадуть великий реєстр кривд, неслушних податків, що їх терпіли від панів комісарів та інших вельможних державців».

Завдання: Навести докази із історичних джерел, що вказують на погіршення становища селян та міщан.

Документ 3. З листа Б. Хмельницького до польського короля (1647 р.) «Пани, державці та старости на втіху собі нестерпно кривдять нас і тяжко ображають, позбавляючи нас не тільки вбогого майна, а й свободи, посягаючи на наші хутори, луки, сіножаті, ниви, зорані поля, ріки, млини, бджоляні десятини, хоч усе це й належать до володінь Вашої королівської милості. І що тільки комусь із них у нас, козаків. сподобається, силою відбирають, а нас самих, безневинних, обдирають, б'ють, мордують, до в'язниць кидають, на смерть за наші маєтності вбивають, так що багато кого з нашою товариства поранено й знівечено, наші пани полковники, добровольні слуги їх милостей панів старост, шість того, щоб нас від такої біди й напасті захищати допомагають рам урядовцям знущатися з нас».

Завдання: Навести докази із історичних джерел, що вказують на обмеження прав козацтва.

Документ № 4. Серед чинників, які сприяли активній національно-визвольній боротьбі, була певна втрата контролю польської королівської влади над реєстровим козацтвом. Козацтво створювалось для оборони коронних земель, а перетворилось на впливову самостійну силу. Селянсько-козацькі повстання сприяли накопиченню воєнного досвіду, зростанню національної свідомості українського народу, формуванню психологічної свідомості боротися до переможного кінця.