УРОК № 4

Тема: Яким було господарство первісної людини? (Слайд 1)

Очікувані результати.

Після цього уроку учні зможуть: (Слайд 2)

• формулювати основні заняття людей на  різних етапах первісного суспільства;
• визначати для себе цінність головних винаходів людства доби від неоліту до залізної доби;
• розрізняти і пояснювати на прикладах основні ознаки привласнювального та відтворювального господарства;
• порівнювати форми господарювання та спосіб життя людини за різних етапів первісної доби;
• застосовувати та пояснювати на прикладах нові терміни й поняття.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручники, атласи, мультимедійна презентація.

Основні терміни та поняття: палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт, привласнювальне господарство, відтворю­вальне господарство, неолітична революція, ремесло, кераміка, обмін.

Основні дати: близько 3 млн років тому — V тис. до н. е. — доба кам'яного віку; 10 тис. років тому — у регіоні «родючого півмісяця» виникло землеробство.

СТРУКТУРА УРОКУ

(урок супроводжується мультимедійною презентацією)

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Дидактична гра «Чи знаєте ви...».

Взаємоперевірка.

ІІІ. Актуалізація опорних знань та умінь учнів

Бесіда за запитаннями.

ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів

Робота з ілюстраціями.

Постановка проблемного питання уроку.

V. Вивчення нового матеріалу

1. Що визначало спосіб життя пралюдей та перших людей палеоліту?

Розповідь. Метод «Упіймай думку».

Робота зі схемами

Робота з ілюстраціями.

Метод «Коло думок».

2.                  Як змінилось життя людей за мезоліту?

Самостійна робота з підручником за методом «Запитай автора».

Колективне обговорення.

Робота з ілюстраціями.

3.                  Коли, де і як виникло землеробство, скотарство та ремесло?

Метод «Два-чотири-всі разом».

Робота з термінами та поняттями.

Робота з ілюстраціями.

Робота в групах з підручниками та інформаційними текстами.

Колективне обговорення завдань груп.

Бесіда за запитаннями.

VІ. Закріплення нових знань та вмінь учнів

Метод «Незакінчені речення» (в усній або письмовій формі)

VI. Підсумок  уроку.    

Метод «Мікрофон».

5. ІІ. Оцінювання.
5. ІІІ. Домашнє завдання.

Завдання для всіх – опрацювати відповідний параграф підручника.

Творчі завдання – на вибір учня.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент.  Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку. Організація уваги учнів.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Дидактична гра «Чи знаєте ви...». (Слайд 3)

Правила гри. Учні дають короткі відповіді на шість запитань за матеріалом домашнього завдання в письмовій формі (учні відповідають на аркушах, які перевіряються за зразком).

1. Який дослідник розробив учення про еволюцію?
2. Який континент, вважають колискою людства?
3. Чи можна назвати австралопітека першою пралюдиною?
4. Яку видову назву мали перші люди, що з’явилися на території України?
5. Поясніть походження назви «неандерталець».
6. Коли на нашій планеті з’явилися кроманьйонці?

Взаємоперевірка відповідей: 1 питання – 2 бали.

Ключі відповіді: 1 – Ч. Дарвін; 2 – Африка; 3 – ні; 4 – пітекантроп; 5 – долина Неандерталь у Німеччині; 6 – 35 тис. р. до н.е. (Слайд 4)

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда за запитаннями:

1. Із якою метою люди займаються господарською діяльністю?
2. Чи повинні змінюватися форми господарювання з розвитком людського суспільства?

ІV. Мотивація навчальної діяльності

Робота з ілюстраціями. Роздивіться малюнки. Чи відрізняються заняття та спосіб життя людей на картинках? Чим саме? (Слайд 5)

Проблемне завдання уроку: Як з'явилося землеробство і скотарство? Що це дало людям? 

5. Вивчення нового матеріалу
1. Що визначало спосіб життя пралюдей та перших людей палеоліту?

Метод «Упіймай думку». Учні отримують завдання під час розповіді вчителя записати найважливіші положення.

Робота зі схемою «Періодизація історії первісності»  (Слайд 6)

Розповідь (пояснення схеми). Найдавнішим і найтривалішим періодом в історії людства є кам’я­ний вік. Він тривав від часу появи людини — близько 3 млн років тому до V тис. до н. е., коли вона почала використовувати перші метали. Кам’яний вік названо за основним матеріалом, із якого людина виготовляла знаряддя праці. Його умовно поділяють на три періоди:

Найдавні­ший і найдовший із них — палеоліт (2 млн – 13 тис. р. до н.е). Ця назва походить від грецьких слів palaios — стародавній та lithos — камінь.  Наступним періодом був мезоліт (13 -7 тис. р. до н.е) — середній кам’яний вік (mesos — середній, lithos — камінь).  За мезолітом розпочався неоліт (6-4 тис. р. до н. е.) (neos — новий та lithos — камінь).

Кам’яний вік — одна з найважливіших епох в історії людства. Про­тягом тисячоліть людина, пізнаючи світ, здійснила важливі для свого іс­нування відкриття. Вона опанувала вогонь, спорудила перші житла, по­шила перший одяг, винайшла лук і стріли. Пізнаючи властивості дерева, каменю, кістки, вона полегшувала своє життя та перетворювала навколишнє середовище.

Із часом люди навчилися використовувати метали, і вже наступні періоди дістали назви: енеоліт (мідно-кам’яний вік), епоха бронзи, ран­ній залізний вік.

Життя первісної людини безпосередньо залежало від навколишнього середовища: клімату, рослинного і тваринного світу. Планета впродовж історії не раз змінювала своє обличчя. Надзвичайно мінливим був клімат Землі. Останній льодовиковий період розпочався близько 100 тис. років тому і закінчився 12 тис. років тому.

Робота з візуальними джерелами. Визначте характерні риси життя давніх людей за наведеними малюнками (Слайд 7)

Робота зі схемою «Основні заняття та спосіб господарювання первісних людей»  (Слайд 8)

Важливою віхою розвитку людини стало опанування вогню. Неандертальці, які жили в умовах холодного клімату, навчилися  використовувати вогонь, який виникав під час грози, коли блискавка потрапляла в дерево. Люди підтримували вогонь, боячись втратити те, від чого залежало їхнє існування.

Знаряддя праці неандертальців були досконалішими порівняно з тими, які використовували пітекантропи. А згодом вони почали виго­товляти кам’яні ножі, зазубрені пилки, списи, молоти тощо. Як і їхні по­передники, неандертальці вели привласнювальний тип господарювання, переважало полювання (індивідуальне або загінне). Об’єктом їх по­лювання були здебільшого великі тварини: північні олені, мамонти, бізо­ни, коні, шерстисті носороги та ін.

Грізною зброєю в руках давніх мисливців був спис, який давав змогу поцілити здобич на безпечній відстані. Під час загінного полювання кроманьйонці, лякаючи звірів вогнем і галасом, виганяли їх на край урвища. Тварини зривались униз, падали і розбивалися, стаючи легкою здобиччю мисливців.

Наприкінці пізнього палеоліту розпочалося потепління.  Великі тварини, пристосовані до холоду, зникли, а чисельність людей зростала.

Метод «Коло думок». Запропонуйте шляхи виходу із кризи, яка склалася. (Слайд 9)

Учні доходять висновку про те, що людина мала опанувати нові заняття та удосконалювати знаряддя праці.

2.                  Як змінилось життя людей за мезоліту?

Самостійна робота з підручником за методом «Запитай автора». Учні самостійно опрацьовують відповідний матеріал підручника, при цьому виконують завдання: скласти запитання до кожного з абзаців прочитаного тексту.

Колективне обговорення за запитаннями учнів. Корекція відповідей учнів.

Робота з ілюстраціями: знаряддя праці періоду мезоліту, реконструкція мезолітичних стоянок та жител (Слайд 10-11).

3. Коли, де і як виникло землеробство, скотарство та ремесло?

Метод «Два-чотири-всі разом».  (Слайд 12)

Завдання: Уявіть ситуації, за яких людина могла долучитись до таких занять, як землеробство і скотарство.

Висновок: Люди давно помітили, що зерна рослин, які потрапляли в пухкий ґрунт, згодом проростали. Також вони зрозуміли, що маленьких звірят, знайде­них під час полювання, не слід убивати. Люди почали свідомо сіяти зерно та приручати й розводити тварин. Первісна людина почала не тільки брати в природи, але й від­новлювати її багатства. Відбувся перехід до відтворювального господарства.

Робота з термінами та поняттями:

Привласнювальне господарство — форма господарювання, за якої все необхідне для життя людина бере в природи в готовому вигляді.

Відтворювальне господарство — форма господарювання, за якої все необхідне для свого життя людина виробляє самостійно.

Неолітична революція - пе­рехід від привласнювального до відтворювального госпо­дарства.

Робота з ілюстраціями (Слайди 13-15)

Робота в групах з підручниками та інформаційними текстами (готуються як роздатковий матеріал).

Завдання для груп:

1 група – Коли, де і як виникло землеробство.

2 група – Коли, де і як виникло скотарство.

3 група – Коли, де і як виникло ремесло.

Інформаційний текст для 1 групи

Землеробство поширилося на землях із найбільш сприятли­вими умовами: теплим кліматом, родючими ґрунтами, дикими злаками. На Близькому Сході території з такими ґрунтами дістали назву «родючий півмісяць». Тут 10 тис. років тому люди розпочали вирощувати горох, жи­то, пшеницю. На берегах річки Хуанхе в Китаї 7 тис. років тому почали вирощувати просо та сою. На Американському континенті 5 тис. років то­му навчилися культивувати кукурудзу, гарбуз, квасолю, бавовну.

Землеробство забезпечувало людину постійною кількістю потрібних продуктів, виробництво яких вона могла контролювати. Но­ві форми господарювання зробили можливим осіле життя. Унаслідок цього з’явилися селища з оселями й господарськими спорудами.

Урізноманітнилися знаряддя праці. Замість палиці-копачки, що служила для викопування із землі поживних корінців, землероб почав користуватися мотикою. Це була палиця із загнутим кінцем чи гачком із кістки або рогу. Згодом з’явилося рало. Перше рало було надзвичайно простим. До гострої палиці прив’язували мотузку. Одна людина тягла за мотузку, а ін­ша палицею розпушувала землю. У борозни, які утворювалися, кидали насіння. Збирали врожай серпом, виготовленим із дерева або кістки, із крем’яними вставками, потім зерно розмелювали на пласкому камені-зернотерці.

Інформаційний текст для 2 групи

У мезоліті приручили собаку. Він був ві­рним помічником людини під час полювання й охоронцем житла. У різних частинах нашої планети були одомашнені різні тварини й птахи. У Китаї — собака, свиня, курка, качка, гуска. В Індії — буйвіл, кішка, курка. У Передній Азії одомашнили вівцю, козу, велику рогату ху­добу, коня, одногорбого верблюда. Свійські тварини давали людям м’ясо, молоко, хутро, вовну.

Скотарство було не лише джерелом м’яса, шкіри й жирів, але, згодом, коли людина навчилася доїти худобу, і молочних продуктів. Худоба стала також використовуватися під час оранки, перевезення вантажів, верхової їзди.

Так поступово в неоліті первісні люди перейшли від збиральництва й полювання до землеробства та скотарства, тобто від привласнювальних методів господарювання до відтворювальних.

Інформаційний текст для 3 групи

Ремесло — дрібне виготовлення готових виробів за допомогою простих знарядь праці для задоволення широких побутових потреб.

У неоліті людина по­чала використовувати новий матеріал – глину. Спочатку лю­ди зроблений із глини посуд висушували на сонці. Через деякий час вони зрозуміли, що глиняні вироби, обпалені на вогні, набагато міцні­ші, а отже, служитимуть довше. Так людство винайшло перший штуч­ний матеріал — кераміку. Перший глиняний посуд ліпили руками з глиняних стрічок у так званий джгу­товий спосіб й обпалювали на відкритих вогнищах. Використовували гостродонний посуд, його заривали в землю або поміщали в ямки, розкладуючи навколо вогонь. Наприкінці неоліту з’явився посуд із плоским дном. Це свідчить, що людина стала користуватися столом та піччю. Зовнішня поверхня посуду вкривалася орнаментом із різноманіт­них візерунків. Із винайденням у IV тис. до н. е. (понад 5 тис. років тому) гончарного круга посуд виготовляли в більшій кількості, урізноманітнюючи та вдосконалюючи його форми.

Із плетіння народилося мистецтво ткати. Спочатку плели з вовни або волокон диких рослин, звивали міцні мотузки, сплітали сітки для риболов­лі. Згодом навчилися звивати не грубу мотузку, а тонку нитку. Тонкі нит­ки, щільно переплетені, утворювали тканину, яка була еластичнішою, при­ємнішою на дотик, ніж шкіра, із якої раніше виготовляли одяг. Поступово навчилися прясти нитки. Давні ткачі робили дерев’яну раму, на ній прив’язували рядами бага­то ниток, які служили основою тканини, а потім їх переплітали іншими нитками. Цей пристрій був найдавнішим ткацьким верстатом.

Не завжди людина мала все потрібне для виготовлення знарядь пра­ці чи для обробітку землі. Інколи не вистачало матеріалу або людина не ма­ла достатньо часу чи вмінь, щоб виготовити необхідні речі. Між окремими родами зароджується обмін матеріалами, знаряддями та результатами пра­ці. Скотарі й землероби обмінювалися між собою виробленою ними продукцією: шкурами, вовною, м’ясом, молоком, зерном, овочами, а також ремісничими виробами. Грошима могли бути як невеличкі мушлі, так і великі тварини, наприклад бики. Обмін був першим кроком до виникнення торгівлі.

Колективне обговорення.

Робота зі схемою «Основні заняття та спосіб господарювання людей в неоліті» (Слайд 16)

Бесіда за запитаннями (Слайд 17)

1.                  Як ви розумієте вираз «неолітична революція»?

2. Із яких більш давніх занять виникли землеробство та скотарство?
3. Чому саме жінки винайшли землеробство та глиняний посуд? При­пустіть, що було винайдено чоловіками.
4. Де вперше виникло землеробство?
5. Які нові знаряддя праці з’явилися з поширенням землеробства?
6. Які тварини були одомашнені першими?
7. Чим відрізняється заняття ремеслом від землеробства і скотарства?
8. Як перші ремесла змінили життя людини?
9. Поясніть, як ремісник отримував продукти праці землероба та скотаря.

10.              Чому розвиток ремесел призвів до виникнення обміну?

11. Як змінилася праця людини з появою металевих знарядь праці?
12. Чому початок обробки металів призвів до збільшення кількості продовольства у стародавніх людей?
5. І. Закріплення знань та вмінь учнів

Метод «Незакінчені речення» (в усній або письмовій формі) (Слайд 18-19)

1. Найдовший період кам’яного віку називається … (Палеоліт)
2. Період кам’яного віку, в якому були винайдені лук і стріли, - це … (Мезоліт)
3. Вид господарства, що бере початок зі збиральництва – це … (Землеробство)
4. Дрібне виробництво виробів із застосуванням ручної праці – це … (Ремесло)
5. Виготовлення предметів побуту з глини – це … (Гончарство)
6. Місце, де тривалий час жили прадавні люди – це … (Стоянка)
7. Збиральництво, мисливство, рибальство належать до … типу господарювання (Привласнювального)
8. З появою землеробства і скотарства поширився … тип господарювання (Відтворювальний)
9. Зміни, що сталися в житті людей у період неоліту, назвали …  (неолітичною революцією)
10. Щоб глиняні посудини мали правильну округлу форму, їх виготовляли на … (гончарному крузі)
11. Спочатку як гроші використовували … (знаряддя праці, худобу, посуд, мушлі, сіль)
5. ІІ. Підсумок уроку.

Метод «Мікрофон» (Слайд 20). Усно продовжити речення:

Для мене сьогодні важливим було…

Сьогодні я навчився…

Мені хотілося б у майбутньому дізнатися…

VІІI. Оцінювання.

Враховується оцінка за письмову домашню роботу, роботу в групах, усні відповіді, усні чи письмові «незакінчені речення».

ІХ. Домашнє завдання. (Слайд 21)

Опрацювати матеріал відповідного параграфа підручника.

Творчі завдання:

1. Підготуйте есе за однією із запропонованих тем:
2. Роль вогню в розвитку людини.
3. Перехід до землеробства і скотарства – революція в житті первісної людини.
2. Скласти кросворд із термінами та поняттями теми.