УРОК № 19
Тема: Великі імперії Західної Азії (Слайд 1)
Мета: висвітлити процес становлення, розвитку та занепаду Ассирійської імперії, Халдейського царства та Перської імперії; визначити їхні хронологічні межі, територію; схарактеризувати діяльність Дарія І; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни й поняття «імперія», «висячі сади Семіраміди», «Вавилонська вежа», «сатрап», «сатрапія», «дарик»; розвивати вміння визначати спільне й відмінне в цих державах, порівнювати історичні явища; з'ясувати, яким був внесок цих держав до скарбниці світової культури; сприяти естетичному вихованню учнів на підставі знайомства з історією пам'яток культури минулого.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, атлас, стінні карти, мультимедійна презентація, дидактичний матеріал.
Основні поняття і терміни: імперія, Вавилонська вежа, висячі сади Семіраміди, сатрап, сатрапія, дарик.
Основні дати та події: XIV ст. до н. е. — утворення Ассирійської держави; 612 р. до н. е. — загибель Ніневії; перша чверть VII ст. до н. е. — заснування Ново-Вавилонської держави; друга половина VI ст. до н. е. — виникнення Перської держави.
Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: називати хронологічні межі розквіту Ассирійської імперії — Ашшурбаніпала, Нововавилонського або Халдейського царства — Навуходоносора II, Перської держави — Дарія І; показувати на карті розташування Ассирії та межі Ассирійської імперії за часів її розквіту у VІІІ ст. до н.е., територію Халдейського царства та Перської держави за часів Дарія І, напрями походів їхніх правителів, найбільші міста; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «імперія», «Вавилонська вежа», «висячі сади Семіраміди», «сатрап», «сатрапія», «дарик»; описувати спосіб життя населення країн Центральної та Західної Азії; стисло характеризувати Ашшурбаніпала, Навуходоносора II, Дарія І, оцінювати їхню діяльність; висловлювати думки щодо подій історії імперій Західної Азії, причин утворення та занепаду цих держав; з'ясувати, яким був внесок цих держав до скарбниці світової культури (Слайд 2)
СТРУКТУРА УРОКУ
I. Організація навчальної діяльності учнів.
II. Перевірка домашнього завдання.
III. Мотивація навчальної діяльності.
IV. Актуалізація опорних знань учнів.
V. Вивчення нового матеріалу.
План (Слайд 3)
1. Як Ассирія стала могутньою воєнною державою?
2. Коли та внаслідок яких подій виникло Халдейське царство?
Хвилинка відпочинку
3. Хто такі перси і що відомо про їхню державу?
4. Якою була Перська імперія за Дарія І?
VI. Узагальнення та систематизація знань.
VII. Підсумки уроку. Оцінювання
VIII. Домашнє завдання.
ХІД УРОКУ
І. Організація навчальної діяльності
Взаємне привітання. Перевірка готовності учнів до уроку.
Організація уваги учнів: побажання гарного настрою, цікавої роботи, нових знань та відкриттів.
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Учні виступають з повідомленнями та пояснюють Біблійні вирази: Вавилонське стовпотворіння; Повернутися на землю обітовану; Камінь спотикання; Манна небесна; Заборонений плід солодкий.
Бесіда за запитаннями:
- Із якою метою фінікійці засновували колонії?
- У чому переваги фінікійського алфавіту перед писемністю Стародавнього Єгипту чи Дворіччя? У чому його недоліки?
- Яку роль в історії стародавніх євреїв, за легендою, відіграв Мойсей? Чому Мойсей так довго вів євреїв на батьківщину з єгипетського полону?
- Порівняйте заняття фінікійців із заняттями жителів Стародавнього Єгипту та Південного Дворіччя. Укажіть спільні риси та відмінності.
- Який внесок, на вашу думку, зробили фінікійці в розвиток людської цивілізації?
- Визначте основні відмінності історії євреїв від історії сусідніх народів.
- Як ви вважаєте, чому єврейському народові вдалося зберегти власні релігію й культуру під владою завойовників?
- Чому Соломон вважався мудрецем?
- За яких обставин загинуло Ізраїльсько-Іудейське царство?
Гра «Аукціон». Гра навчає впізнавати візуальні історичні джерела, сприяє удосконалення вмінь, співвідносити їх із відповідним історичним періодом; сприяє удосконаленню умінь характеризувати, розповідати, чітко висловлювати свою думку. Організатором аукціону виступає учитель. Він заздалегідь готує «лоти», що розігруватимуться під час гри: у цьому випадку – зображення історико-культурних пам’яток Держав Дворіччя, Фінікії та Ізраїльсько-Іудейського царства. Організатор виставляє один із «лотів» на «продаж» і пропонує учням розпочати «торги». Кожен із них називає одне речення, що описує запропоноване зображення. Виграє той, чия «пропозиція» залишиться без доповнень. Третій удар «аукціонного молота» означає припинення «торгів» (Слайд 4-13)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Сьогодні ми здійснимо уявну подорож країнами Західної Азії, завітаємо до Ассирії, до Халдейського царства і його столиці Вавилону, відвідаємо Вавилонську вежу, побуваємо в одному із семи чудес світу - «висячих садах Семіраміди», завітаємо до Перської імперії та доторкнемося до прекрасного світу культури цих народів.
Спробуйте заповнити пропуски в тексті. (Слайд 14)
Назва держави Ассирія походить від слова … . Столицю Ассирії Ніневію називали «лігвом левів» та … , а правителів цієї держави - … . Одним із семи чудес світу вважають … . Греки називали перських воїнів – царських охоронців … . Сатрапії – це … . За Дарія І було запроваджено єдину золоту монету - … . Геродот розповідав, що перси навчали дітей від п’яти до двадцяти років лише кількох умінь: їздити верхи, стріляти з лука та ….
Звичайно, ви не знаєте всіх відповідей. Але, якщо будете уважними під час нашої сьогоднішньої подорожі, то неодмінно виконаєте це завдання наприкінці уроку.
Питання уроку:
1. Крім того, сьогодні на уроці ми з’ясуємо, чому ж занепали великі імперії Західної Азії? (Слайд15)
ІV. Актуалізація опорних знань учнів.
Метод «Мікрофон» Уявіть себе мандрівником, який прибув до Вавилона за часів Хаммурапі. Що ви тут побачили? Які враження у вас викликала ця подорож?
V. Вивчення нового матеріалу.
2. Як Ассирія стала могутньою воєнною державою? (Слайд16)
Подорож починається. Перша країна, яку ми відвідаємо, називається Ассирія.
Робота з картою на ст. 84 підручника.
Робота над формуванням поняття: імперія.
Уявіть, що ви очолюєте цю країну. Що необхідно було зробити, для того, Ассирія стала однією з наймогутніших воєнних держав Західної Азії?
Метод «Дерево рішень»:
Проблема: Що необхідно було Ассирії для того, щоб стати однією з наймогутніших воєнних держав Західної Азії?
Шляхи вирішення: Учні формулюють свої думки, які записуються на дошці: чисельна, організована, професійна армія, потужна зброя (виготовляли із заліза), бажання до завоювань керівників країни (Тіглатпаласар ІІІ – 745-727 рр. до н.е., Ашшурбаніпал – 669-629 рр. до н.е.) завойовницькі походи (Урарту, Сирія, Фінікія, Мідія, Вавилонське царство) території від Середземного моря до Перської затоки.
Недоліки такої країни: об’єднувала різні країни та народи, які постійно боролись за своє звільнення, необхідно було витрачати багато коштів на утримання всіх частин імперії в покорі.
Результат: імперія розкололася внаслідок повстань підкорених народів. У 612 р. до н.е. припинила своє існування.
3. Коли та внаслідок яких подій виникло Халдейське царство? (Слайд17)
- родовжуємо уявну подорож і переносимся в Халдейське царство.
Читання підручника в парах. Метод «Читаємо та запитуємо».
Орієнтовні відповіді учнів:
- Як по іншому називають Халдейське царство? (Нововалинонське)
- За правління якого царя Халдейське царство стало наймогутнішою державою Західної Азії? (Навуходоносора ІІ (605-562 рр. до н.е.)
- Яке місто стало столицею Халдейського царства? (Вавилон)
- Як називались головні ворота Вавилону? (Ворота богині Іштар)
- Яку будівлю Вавилона вважають одним із семи чудес світу? (Висячі сади Семіраміди)
Робота в групах з ілюстраціями (Слайди 18-21)
Зараз ми наближаємось рівниною до Вавилона за часів Навуходоносора II. Місцевий вельможа запропонував нам кілька екскурсій.
I група (ряд учнів) – здійснить екскурсію до храму бога Мардука.
II група – відправиться до воріт богині Іштар.
III група – побуває в одному із семи чудес світу – висячих садах Семіраміди.
Своїми враженнями від уявної мандрівки групи поділяться з класом, після того, як опрацюють ілюстрації (Слайди 19-21)
Сторожа Вавилону відмовляються випустити групи з міста, доки вони не дадуть відповіді на запитання:
- Один із найдавніших законотворців, що перетворив Вавилон на могутню державу Дворіччя. (Хаммурапі)
- За часів його правління Вавилон перетворився на нездоланну фортецю та одне із найкрасивіших міст стародавнього світу. (Навуходоносор II)
- Завдяки чому Вавилон тривалий час був неприступним для ворогів? (Два ряди мурів з вежами)
- Річка, яка протікала повз столицю Халдейського царства. (Євфрат)
- Назвіть найважливіше, на вашу думку, досягнення вавилонян.
Хвилинка відпочинку.
Початкове положення: всі сидять; учитель, закривши очі (або відвернувшись), задає класу число – і викидає над головою відповідну кількість пальців. Потім він вимовляє: «Раз-два-три! Замри!» - розплющує очі (або повертається до учнів). У класі має стояти рівно стільки учнів, скільки пальців їм було пред’явлено. Під час виконання ігрового завдання кожному з учнів доводиться швидко зорієнтуватися: якщо кількість менше заданої – схопитися самому; якщо ж більша – то миттєво сісти. Родзинка цієї вправи - у своєрідній мобілізації всіх учасників.
4. Хто такі перси і що відомо про їхню державу?
Ще одна країна, у якій ми сьогодні побуваємо – це Персія.
Робота з ілюстрацією (Слайд 22) або на ст. 87 підручника.
Запитання до ілюстрації: Чому греки називали перських воїнів – царських охоронців «безсмертними». (Охоронці називалися так тому, що їх чисельність завжди залишалася незмінною: якщо хтось із них вмирав або гинув, його місце негайно заступав інший).
Розповідь.
Після смерті Навуходоносора II (562 р. до н. е.) Вавилонська держава почала занепадати. 539 р. до н. е. її захопила Персія.
Перси жили на схід від Вавилонського царства на території Іранського нагір’я. Спочатку перси підпорядковувалися мідійцям, а 550 року до н. е. перський цар Кір II розгромив військо мідян і підкорив Мідійське царство. Так виникла Перська держава. Кір II правив з 558 до 530 року до н. е., не припиняючи своїх завоювань. Він підкорив Лідійське царство, зробив його царя Креза своїм підданим. Така сама доля спіткала і Халдейське царство зі столицею Вавилон (539 р. до н.е.) (Дати записуються на дошці).
Робота з хронологією в парах. З названими датами складіть задачі на обчислення років в історії. У парах обміняйтеся зошитами, розв’яжіть задачі, перевірте їх виконання.
5. Якою була Перська імперія за Дарія І?
Особливої могутності Перська держава досягла за царя Дарія І (522-486 рр. до н. е.) (Слайд 23)
Робота з картою на ст. 88 підручника.
Завдання: Назвіть землі і держави, які увійшли до складу Перської держави за часів правління Дарія І. (До складу Персії входили величезні, території в Азії та Африці, зокрема Єгипет, Нубія, Палестина, Фінікія, Межиріччя, частина Середньої Азії, окремі острови Егейського моря)
Робота з таблицею. Складіть таблицю «Організація Перської держави» (Слайд 24)
Царська влада
|
Організація
управління
державою
|
Будівництво доріг та значення їх для держави
|
Столиця держави
|
Політика Перської держави щодо поневолених народів
|
необмежена влада, царя охороняв спеціальний загін — «безсмертні»
|
держава була поділена на 20 окремих областей — сатрапій. На чолі кожної сатрапії стояв намісник Дарія — сатрап, який звітував перед царем.
|
Організована регулярна пошта. Важливі повідомлення доправляли за принципом естафети. Також цими дорогами можна було швидко перекинути великі військові з’єднання з одного кінця держави в інший.
|
чотири столиці, в яких цар жив по черзі: в Персії — Персеполь; у Мідії — Екбатани, в Еламі – Сузи, в Межиріччі — Вавилон.
|
Перська держава збирала з населення податки та залучала його до різноманітних повинностей. Вільними від податків та трудових повинностей були тільки перси.
|
Метод «Мозковий штурм».
Висловіть припущення про те, що могло призвести до занепаду Перської держави.
VІ. Узагальнення та систематизація знань.
Метод «Діаграма Венна». Що спільного та відмінного в розвитку Ассирії, Халдейського царства та Перської держави (Слайд 25)
VІI. Підсумок уроку. Рефлексія
Метод «Мікрофон» (Слайд 26 ).
- Що нового та цікавого ви дізнались на уроці?
- Чого б хотіли навчитися в подальшому?
- Що найбільше сподобалось на уроці?
- ІІІ. Оцінювання. Оцінюється робота учнів на уроці.
ІХ. Домашнє завдання. Опрацювати параграф 16. Дати відповідь на запитання в кінці параграфа.
Виконати контурну карту. Творче завдання: складіть сенкан або кросворд (на вибір) із поняттями та термінами сьогоднішнього уроку. (Слайд 27 )
|