УРОК № 20

Тема: Хто і як проживав на території сучасної України в залізному віці? (Слайд 1)

Очікувані результати. (Слайд 2)

Після цього уроку учні зможуть:

• називати хронологічні межі заселення території України племенами і народами, що проживали на території України протягом залізного віку;
• показувати на карті території розселення кіммерійців, скіфів та сарматів;
• застосовувати та пояснювати на прикладах нові поняття;
• описувати спосіб життя кочовиків;
• висловлювати власні судження щодо причин появи майнової та соціальної нерівності, появи найдавніших держав на території України;
• оцінювати внесок кіммерійців, скіфів та сарматів у світову культуру;
• отримати навички використання різних джерел інформації;
• опанувати моделі толерантної поведінки.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття і терміни: кочовики, Велике переселення народів, кіммерійці, царські скіфи, скіфи-кочовики, скіфи-орачі, скіфи-землероби, звіриний стиль, Товста могила, сармати, збруя.

Обладнання: підручники, атласи, дидактичний матеріал, мультимедійна презентація.

СТРУКТУРА УРОКУ

(урок супроводжується мультимедійною презентацією)

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Історичний диктант.

Взаємоперевірка.

ІІІ. Актуалізація опорних знань та умінь учнів

Вступна бесіда за запитаннями.

Робота з ілюстрацією.

ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів

Робота за запитаннями.

Постановка завдань уроку.

V. Вивчення нового матеріалу

1. Кіммерійці

Робота з поняттями та опорним конспектом.

Робота з історичною картою.

Робота з історичним текстом за технологією критичного читання.

Робота з ілюстраціями.

Репродуктивна бесіда за запитаннями.

2. Скіфи

Робота з літературним джерелом за завданнями.

Робота з поняттями та опорним конспектом.

Робота з історичною картою.

Розповідь в поєднанні з евристичною бесідою та роботою з ілюстраціями і схемами.

Репродуктивна бесіда за запитаннями.

3. Сармати           

Реферативне повідомлення одного з учнів на тему «Сармати: розселення, заняття, культура».

Перегляд і обговорення слайдів.

Фронтальне опитування.

VІ. Закріплення нових знань та вмінь учнів

Робота з узагальнюючою таблицею. Метод «Два – чотири – разом».

Метод ПРЕС або робота в парах за дидактичним завданням.

VI. Підсумок  уроку. Рефлексія      

Метод «Мікрофон».

Підбиття загальних підсумків уроку.

5. ІІ. Оцінювання.

Заповнення учнями трьох частин «мішені оцінювання».

Оцінювання вчителем учнів.

5. ІІІ. Домашнє завдання.

Завдання для всіх – опрацювати відповідний параграф підручника. Творчі завдання – на вибір учня.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент.

Взаємне привітання. Перевірка готовності учнів до уроку.

Організація уваги учнів: побажання  гарного  настрою,  цікавої  роботи, нових  знань  та  відкриттів.

Демонструється «мішень». (Слайд 3)

Нагадується учням, що вони протягом уроку заповнюють «мішень оцінювання» (роздається кожному учню на листочку), куди вноситься оцінка за історичний диктант, самооцінка під час уроку та оцінка за роботу в парі чи метод ПРЕС в кінці уроку. Підсумкова оцінка виставляється вчителем в кінці уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Перш ніж розпочати роботу над новим матеріалом, пропонується історичний диктант за попередніми темами. Відповіді учні вносять до опорного конспекту.

Історичний диктант (Слайд 4)

1. Чим найбільше уславився цар Хаммурапі?
2. Як називають шумерський храм у вигляді багатоярусних східчастих споруд?
3. Хто 538 р. до н. е. захопив Вавилон і зруйнував його?
4. Яка книга розповідає про давню історію єврейського народу?
5. Хто об’єднав перські племена?
6. У 550 р. до н.е. перси захопили Мідію і заснували своє царство, а в 330 р. до н.е. Перське царство було знищене. Скільки років воно проіснувало?
7. Яке чудо світу розташовувалося в Халдейському Вавилоні?
8. Як називалися округи, на які була розподілена Персія?
9. Як називають велику державу, яка виникає на завойованих землях кількох держав?
10. Які винаходи уславили фінікійців?
11. Як називаються поселення, засновані переселенцями з інших країн?

Взаємоперевірка відповідей та виставлення оцінок до «мішені оцінювання».

Слайд 5 – ключ відповідей (1 – Складенням збірника законів; 2 – зиккурат; 3 – перси; 4 – Біблія; 5 – Кір ІІ; 6 – 220 років; 7 – Висячі сади Семіраміди; 8 – сатрапії; 9 – імперія; 10 – алфавіт, пурпурна фарба, скло, кораблі та карти; 11 – колонії.

ІII. Актуалізація знань і вмінь учнів

Сьогодні  ми  будемо  вивчати   одну  із сторінок  історії  нашої  країни. Тема сьогоднішнього  уроку  «Хто і як проживав на території сучасної України в залізному віці?», але  давайте спочатку пригадаємо те, що  ви  вже знаєте  про  давніх  мешканців  України.

Вступна бесіда за запитаннями:

1. Коли перші люди з’явились на території сучасної України?
2. Яким було населення українських земель в період енеоліту?
3. Чому  ця  археологічна  культура  отримала  назву  трипільської? 

Робота з ілюстрацією. Колаж, присвячений трипільській культурі (Слайд 6).

4. Які особливості господарювання дозволяли трипільцям жити вели­кими поселеннями?
5. Які елементи культурної спадщини трипільців, на вашу думку, збереглися в українців до сьогодні?

IV. Мотивація пізнавальної діяльності учнів

Відкриття заліза у І тис. до н. е. дало поштовх до масового застосування металевих зна­рядь, що, безсумнівно, призвело до суттєвих змін суспільства. Поява заліза в Україні збіглася з приходом кочовиків зі Сходу, що було спричинено «Великим переселенням народів» на початку І тис. до н. е.

Робота з ілюстрацією. Зображення скіфської пекторалі (Слайд 7).

Робота за запитаннями:

• Пригадайте, що зображено на малюнку?
• Який народ залишив на території України дану пам’ятку?
• Чи хотіли б ви більше дізнатися про цей народ та інші народи,  які  проживали  на   території   України в залізному віці?

Отже, на сьогоднішньому уроці ми з вами  за  допомогою  підручника,  додаткової  інформації, історичних джерел та ілюстрацій  проведемо  дослідження  життя та побуту народів, які  проживали  на   території   України в залізному віці.

V. Вивчення нового матеріалу

1. Кіммерійці.

Робота з поняттями, учні працюють з опорним конспектом.

Кіммерійці — іраномовний народ, який переселився з Нижнього Поволжя та жив на території Причорноморських степів в ІX — VII століттях до н.е.

Робота з історичною картою. Зображення території розселення кіммерійців (Слайд 8).

Робота з історичним текстом за технологією критичного читання. Кожен учень отримує аркуш з історичним текстом. Учні роблять позначки на полі «+» - учні позначають те, що їм уже відомо, «-«  те, чого не знали раніше, «!» - те, що вважають найважливішим, «?» - те, що викликало запитання.

Історичний текст

«Їх походження невідоме, але вважається, що кіммерійці були індоєвропейцями, а  мова їхня належала до іранської мовної групи.

Кіммерійці - перший з народів на території України, ім´я якого записане в писемних пам´ятках. Про них згадує ще Гомер. Описуючи землі сучасної України, Гомер в «Одіссеї» повідомляє: «Там кіммерійці живуть, і їхнє місто, та й ціле їхнє царство хмарами вкутані вічно й туманом, бо яснеє сонце не поглядає на той край гарячим промінням ніколи».

Геродот (V ст. до н. е.) в своїх працях згадує назви: Боспор Кіммерійський (нині Керченська протока), Кіммерійський брід, Кіммерійська стіна, могила кіммерійських царів на Дністрі.

Кіммерійці були відомі своєю войовничістю: їхнє військо складалося з рухливих загонів вершників. Кіммерійці одними із перших серед степовиків навчились плавити залізо. Головною зброєю кіммерійських воїнів був потужний далекобійний лук. У ближньому бою вони застосовували залізні мечі понад метр завдовжки. Про досконалість кінського спорядження кіммерійців свідчить той факт, що воно було запозичене у них багатьма тогочасними народами.

Кіммерійці не будували осель, а їхнє життя збігало в нескінченній мандрівці степом або верхи на конях, або в кибитках, запряжених волами.

Основою їхнього господарства було конярство. Ну, а те, чого кіммерійцям не могли дати коні, вони завойовували. Археологічні розкопки свідчать, що з далеких походів воїни-скотарі приносили продукти землеробства й вироби ремісників.

Пам’ять про кіммерійців-кочовиків збереглась в похованнях, де були знайдені прикраси, глиняний посуд, зброя (стріли з бронзовими та кістяними наконечниками, кинджали з залізним лезом, біля села Гербіно знайдено кіммерійський меч), речі кінського спорядження.

Кіммерійці, зазнавши поразки під час скіфської навали, залишили територію Причорноморських степів».

Робота з ілюстраціями. Зображення пам’яток кіммерійської культури (Слайд 9).

Репродуктивна бесіда за запитаннями: (Слайд 10).

1. Про  який  народ  ви  дізналися?
2. Який період перебування його на українських землях?
3. Якими були особливості господарювання кіммерійців?
4. Чому кіммерійців називали «воїнами-молокоїдами»?
5. Хто з відомих  людей  згадував  про  них?
6. Які пам’ятки матеріальної культури кіммерійців ви можете назвати?
7. Який народ витіснив кіммерійців з Причорноморських степів?
2. Скіфи.

Робота з літературним джерелом. Із поеми Л.Костенко «Скіфська одіссея». (Слайд 11).

Колись до них жили тут кіммерійці, / Ті, що про них писав іще Гомер,

А що найперш згадали ассирійці, / В клинописах ще хтозна – яких ер.

Це був народ такої сили й гарту, / Що їх ніхто подужати не міг.

Трясли Ефес, ходили на Урарту, / Від них погиб і цар лідійський -  Гіг.

Але і їх довів чи не до стресу / Вогонь жертовний богові Аресу.

От кіммерійці здумали прощатись, / Наслухані про скіфську силу й лють.

Одні вважали: - Треба захищатись! – / А другі: - Ні, вони нас переб’ють.

Одна казали, що не ступить ворог, / Що треба землю захищать свою.

А другі: - Ет, ну що земний цей порох? / Ми знайдем інший в іншому краю.

Відтак дві групи не дійшовши згоди, / Зробились між собою антиподи.

Та зброю повихоплювавши з піхов,  / самі себе так встигли перебить,

що як прийшли вже скіфи, то вже скіфам / було по суті нічого робить.

Завдання:

• Хто такі скіфи?
• Що ви дізналися з наведеного уривка про загарбання кіммерійських земель скіфами?
• Наскільки вірогідним, на вашу думку, є поданий переказ Геродота?

Робота з поняттями, учні працюють з опорним конспектом.

Скіфи – народ, який переселився із Середньої Азії та жив в межиріччі Дунаю та Дону в VII – ІІІ століттях до н.е.

Робота з історичною картою. Зображення території розселення скіфів (Слайд 12).

Розповідь в поєднанні з евристичною бесідою та роботою з ілюстраціями і схемами.

З VII ст. до н. е. степову, лісостепову (частково лісову) зони від Дунаю до Дону населяє народ скіфів, які утворили об’єднання племен – Велику Скіфію, що проіснувала до ІІІ ст. до н.е.

Схема складу скіфських племен (Слайд 13). Населення Великої Скіфії складалося з етнічних утворень (союзів племен), кожне з яких мало свою назву і територію. Давньогрецький історик Геродот найґрунтовніше описав життя та побут скіфів. У V ст. до н.е. він особисто відвідав Скіфію і дав їй свою характеристику. Геродот виділяв серед скіфів такі групи: скіфи-орачі населяли Лісостеп Правобережжя, скіфи-землероби – Лісостеп;  степу від Дніпра до р. Молочної кочували скіфи-кочовики, а від них до Азовського моря і Дону та в Криму – розміщувались царські скіфи.

Метод «мозковий штурм»:

• Які висновки можна зробити з такого складу скіфських племен?

Учні мають зрозуміти, що власне скіфами були племена царських скіфів і скіфів-кочовиків, а інші – це підкорені народи, серед яких могли бути і предки сучасних слов’ян.

• Поміркуйте, чим могли займатися скіфи?

 Робота з ілюстраціями. Заняття скіфських племен (Слайд 14)

Узагальнюється відповідь учнів. Основним заняттям степових скіфів було кочове скотарство. Скіфи пересувалися степом в критих візках, які одночасно служили їм і житлами. Лісостепові племена були землеробами. Вони вирощували пшеницю, ячмінь, жито. Розвивалось і скотарство. Серед ремесел набуло розвитку ковальство, ливарне виробництво, гончарство, ткацтво. Лісостепове населення торгувало з грецькими містами Північного Причорномор’я, поставляючи їм переважно хліб. Ремесло розвивалось в городищах і містах. Для захисту від зазіхань кочовиків їх оточували земляними валами й ровами.

Робота зі схемою. Схема «Групи населення скіфського суспільства» (Слайд 15). Скіфське суспільство складалося із трьох основних верств: воїнів, жерців, рядових общинників (землеробів і скотарів).

Робота з ілюстраціями. Зображення скіфських воїнів (Слайд 16). Як і кіммерійці, скіфи також мали армію, що складалася з кінних вершників. Кожний кінний скіф-воїн мав лук зі стрілами, короткий залізний меч (акінак), спис, бойову сокиру. Тіло і голову захищали бронзовий шолом, панцир і округлий щит.

Не останню роль у забезпеченні високої боєздатності скіфського війська та вихованні у воїнів ненависті до ворога відігравали жорстокі варварські традиції: скіфський воїн пив кров першого вбитого ним ворога, знімав скальпи; кожен сотий полонений приносився в жертву богові війни; того, хто на полі бою власноручно не вбив жодного ворога, не допускали до святкового столу.

Вони постійно воювали з сусідніми державами, особливо з державами Передньої Азії. В степу скіфи були непереможними. Не маючи ні міст, ні сіл, все населення, на випадок небезпеки, швидко переходило з місця на місце степового простору. Навіть сильна армія перського царя Дарія не змогла нагнати скіфів, була повністю виснажена, зазнала великих втрат і покинула Скіфію. Надзвичайно важливі свідчення про скіфо-перські війни залишив у своїй безсмертній «Історії» Геродот. Про це ми поговоримо на наступному уроці – практичному занятті.

Найвищої могутності Скіфія досягла в IV ст. до н.е. за царя Атея, чия влада поширювалася на територію від Дунаю до Дону. Атей карбував власну монету. Міць Скіфії не похитнулась навіть після поразки від македонського царя Філіппа ІІ (батька Олександра Македонського). Але на межі IV — III ст. до н.е. з’являється грізний ворог – сармати, під натиском яких наприкінці III ст. до н. е. Скіфська держава припинила своє існування. Залишки скіфів створили на півдні дві Малі Скіфії. Одна з них виникла в Нижньому Подніпров’ї та в Криму зі столицею Неаполем інша - в Нижньому Подунав’ї.

Робота з ілюстраціями. Зображення скіфських курганів та їх знахідок (Слайд 17).  Видатними пам’ятками скіфської культури є кургани.

Уточнююче запитання: Пригадайте, що таке курган?

Діти мають відповісти, що це поховання у формі штучно утвореного земляного насипу.

Найвідоміші з них – царські: Солоха, Гайманова Могила на Запорожжі, Товста Могила та Чортомлик на Дніпропетровщині. В них були знайдені ювелірні вироби, предмети домашнього ужитку, зброя, збруя верхових коней прикрашені так званим «звіриним стилем».

Кургани свідчать і про соціальне та майнове розшарування скіфського суспільства. Поховання скіфських царів супроводжувалось коштовною зброєю, прикрасами, коштовним посудом. Знатним померлим клали слуг і коней. Клали все те, що необхідно було для потойбічного життя. Над могилою насипали великий курган. Вважалось, чим шанованіша людина – тим вищим і більшим має бути курган.

Репродуктивна бесіда за запитаннями (Слайд 18):

1. Про  який  народ  ви  дізналися?
2. Який період перебування його на українських землях?
3. Назвіть межі розселення скіфів.
4. Що було основою господарства скіфів?
5. Назвіть  ім’я  царя, за  правління  якого  Скіфія  набула  найбільшого  розквіту?
6. Що цікавого  ви  дізналися  про  поховання  скіфів?    
1. Які пам’ятки матеріальної культури скіфів ви можете назвати?
2. Що означає «звіриний стиль»?
3. Сармати

Робота з поняттями, учні працюють з опорним конспектом.

Сармати – союз кочових племен, що переселилися із-зі Уралу і Поволжя та поділялися на язичів, аланів і роксоланів.

Реферативне повідомлення одного з учнів на тему «Сармати: розселення, заняття, культура».

Перегляд і обговорення слайдів 19-20.

Фронтальне опитування: (Слайд 21)

1. Про  який  народ  ви  дізналися?
2. Який період перебування його на українських землях?
3. Назвіть межі розселення сарматів.
4. Що було основою їх господарства?
5. Про  що  свідчать  слова «підперезаний  мечем»?
6. Чому, на вашу думку, Геродот називав сарматів «покірні жінкам»? Від кого, за переказаною Геродотом легендою, походять сармати?
7. Які  історичні  пам’ятки   свідчать  про  їхнє  перебування  на території України?
5. І. Закріплення знань та вмінь учнів

Робота з узагальнюючою таблицею. Метод «Два – чотири – разом». (Слайд 22)

Завдання: 1 ряд – заповнити стовпчик 2 (кіммерійці); 2 ряд – скіфи; 3 ряд – сармати.

Обговорення заповненої учнями таблиці

Метод ПРЕС. За допомогою цього методу учням надається можливість висловити та пояснити власну думку. Учням пропонується довести або спростувати справедливість фрази: Вивчаючи зображення скіфської пекторалі можна розповісти про заняття скіфських племен. (Слайд 23).

Частина учнів класу поділяються на прихильників і противників цієї тези і висловлюють свої думки за формулою:

1. Позиція: Я вважаю, що … (висловіть власну думку, поясніть ваш погляд).
2. Обгрунтування: … тому, що … (на чому ґрунтуються докази).
3. Приклад: … наприклад … (наведіть факти, що підтверджують ваші докази).
4. Висновки: … тому … (узагальніть свою думку).

Інші учні, що не беруть участь у методі ПРЕС, працюють в парах. Їм пропонується низка положень, з яких вони мають вибрати ті, що стосуються кіммерійців (А), і ті, що стосуються скіфів (Б) або ті, що стосуються сарматів (В). (Слайд 24).

1. Їм належить першість у використанні коней для верхової їзди.
2. Вважали, що походять від Геракла та Діви-Змії.
3. За легендою, погодять від скіфів та амазонок.
4. Найдавнішою писемною згадкою про них стала «Одіссея» Гомера.
5. Курган Товста могила.
6. Першими на наших землях почали плавити залізо і робити з нього вироби.
7. На нашій території перебували у VІІ-ІІІ ст. до н. е.
8. Про них написав книгу Геродот.
9. Їх називали «воїнами-молокоїдами».
10. В перекладі їх назва означає «підперезаний мечем».
11. Найбільшої могутності їхня держава досягла за правління Атея.

Перевірка відповідей за ключем на слайді (Слайд 25).

VI. Підсумок  уроку. Рефлексія      

Метод «Мікрофон» (Слайд 26).

• Чи  виконали  ми  завдання  уроку, чи  досягли  мети?
• Що  нового  та  цікавого  ви  дізнались  на  уроці?
• Чого б хотіли навчитися в подальшому?
• Що  найбільше  сподобалось  на  уроці?
• ІІ. Оцінювання.

Учні здають заповнені три частини «мішені оцінювання».

5. ІІІ. Домашнє завдання. (Слайд 27).
1. Опрацювати відповідний параграф підручника.
2. Учені встановили, що по-скіфськи слово «вода» звучить як «дан», «дно». За допомогою карти атласу знайдіть назви річок, в яких використовується це слово і позначте їх на контурній карті.
3. Творчі завдання на вибір учнів:
4. Уявіть, що ви – давній ювелір. Вам потрібно виготовити прикрасу для скіфського царя. Що ви виготовите та як прикрасите коштовну річ? Напишіть твір-мініатюру.
5. Складіть сенкан із поняттями та термінами сьогоднішнього уроку.