Вчителеві варто уважно проробити алгоритм  роботи з пам’ятками архітектури та образотворчого мистецтва з учнями і відпрацювати його.

Доцільно розробити пам’ятки, віддрукувавши ці алгоритми, аби не повертатись до них. В цілому треба відмітити, що ці алгоритми для роботи з картинами, фотодокументом, плакатом, карикатурою дуже схожі. Кожен з них складається з двох частин:

1) Опис повинен бути якомога детальнішим, особливо на перших порах, доки методи роботи ще недостатньо відпрацьовані. Варто докладно розібрати, що зображено, композицію малюнка або фото(що на передньому плані, що на задньому, що праворуч. що ліворуч, чому саме так), можливо звернути увагу на художні засоби(кольори, форми, лінії тощо). Особливо детально треба дослідити зображених людей( кількість, вік, одяг, відношення один до одного, в русі вони або статичні тощо). Варто також звернути увагу на “позицію спостерігача” (фотографа, художника), спробувати з’ясувати, чому обрано саме такий ракурс і наскільки він є вимушеним.

    Важливо, що учні, на відміну від вчителів, мають свіжий, незашорений погляд, їхня свідомість не обтяжена стереотипами і загальними знаннями, тому вони інколи можуть побачити набагато більше, ніж вчитель. Це може викликати певні складності  і непорозуміння, неочікувані дискусії, до чого повинен бути готовий вчитель. З досвіду можу сказати, що ці дискусії бувають вельми цікавими, а те, що бачать учні – зовсім несподіваним.

2) Інтерпретація:

а) первинна. По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника (тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).

    Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні

( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність. Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.

б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.

      На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами (як текстовими так і візуальними), на історичний контекст (залучивши знання учнів, набуті з інших джерел).

      Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища, процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела (джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).

     Орієнтовні алгоритми роботи з пам’ятками архітектури і образотворчого мистецтва подає Віталій Власов, користуючись якими ми розробили  «Паспорти архітектурної/живописної пам’яток».

ОРІЄНТОВНА ПАМ'ЯТКА

роботи з архітектурними спорудами

«Паспорт архітектурної пам’ятки»

     ОРІЄНТОВНА ПАМ'ЯТКА

роботи з картинами

«Паспорт живописної пам’ятки»

    На уроках по вивченню культури можна використовувати пасивні, активні та інтерактивні методи та прийоми навчання. При використанні пасивних методів учні виступають у ролі «об’єкта» навчання, тому не ведуть між собою спілкування і не виконують творчих завдань. До пасивних методів та прийомів навчання належать такі, як:

• розповідь учителя;
• оглядова лекція;
• читання та ін..

       При використанні активних методів та прийомів навчання учні стають «суб’єктами» навчання , виконують творчі завдання, беруть участь в діалозі з учителем. До них належать:

• евристична бесіда;
• лекція з елементами читання;
• складання запитань до тексту та ін..

      При використанні інтерактивних методів,  навчання відбувається шляхом взаємодії всіх , хто навчається і навчає. Такі методи дають найбільший простір для самореалізації учня у навчанні і найбільше відповідають особистісно-орієнтованому підходу. Найактуальнішими в контексті досліджуваної теми на нашу думку є наступні методи та прийоми:

• метод проектів;
• рольова гра;
• реальна екскурсія до архітектурних пам’яток;
• віртуальна екскурсія до музею;
• он-лайн екскурсії до історичної пам’ятки:
• імітаційна гра;
• «Реставратор»;
• метод моделювання;
• метод персоніфікації;
• Колективний опис картини(усно)  за алгоритмом;
• уявне інтерв’ю;
• метод використання фотографій та ін..

      З огляду на те, що матеріал, який вивчається в темах, присвячених розвитку культури, є надзвичайно об’ємним, складним, доцільно давати учням випереджальні завдання у вигляді коротких повідомлень або  презентацій. Учні самостійно можуть робити відеоролики про архітектурні пам’ятки рідного краю або створювати фотоколажі.

     Розглянемо деякі методи та прийоми роботи з мистецькими пам’ятками.

Метод моделювання

       Даний метод  умовно можна віднести до методу організації практичної

діяльності учнів, що спрямований на оволодіння школярами способами

предметної діяльності. Він також має також риси своєрідного історичного

експерименту та досліду, які з великим успіхом використовують історики в процесі своєї дослідницької діяльності. За формою організації навчальної діяльності учнів метод моделювання можна віднести до методу проектів. З методичної точки зору суть методу полягає в постановці проблеми та пропонування учителем учням виконати певне практичне завдання, тобто створити спрощену модель або макет певного історичного об’єкта з метою вирішення поставленої проблеми. Зміст методу моделювання полягає в створені  моделі , результатом якої є не лише набуття знань,а й формування  практичних умінь та навичок. Кожна модель, створювана учнями, повинна нести певне смислове історичне навантаження і мати зв’язок з матеріалом, що вивчається на уроці. В іншому випадку втрачається сенс самої роботи, вона набирає ознак прикладного мистецтва і стосуватиметься скоріше образотворчого мистецтва, ніж історії. Щоб цього не трапилося, важливо поставити завдання так, щоб учні, захищаючи свою роботу, представляли не тільки її, але й в цілому історичну епоху, з якою пов’язана створювана ними модель.

Рольова гра

Такий метод допомагає  визначити ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду шляхом гри, допомогти навчитися через досвід і почуття.

Етапи проведення рольової гри:

1. Учитель повинен попередньо спланувати роботу та підготуватися:

• сформулювати  проблему, яку буде ілюструвати рольова гра;
• спільно з учнями визначити кількісний склад учасників рольової гри та спостерігачів, а також подумати , як доцільніше працювати над грою: усім класом чи одночасно кількома малими групами. Заохотити не­рішучих учнів до співучасті;
• надати учням достатньо інформації, щоб вони могли переконливо виконувати свої ролі і одночасно вчитися;
• продумати, як буде проходити рольова гра.

Сценарій можна склас­ти у вигляді:

• розповіді, під час якої ведучий уводить усіх у суть справи, а решта учнів озвучують її, розкриваючи зміст через ролі «своїх« персонажів;
• інсценізації, під час якої герої діють частково спонтанно, без підго­товлених діалогів, але відтворюють основну ідею інсценізації.

2.  Учитель повинен потренувати учнів, дати їм час на обдумування си­туацій своїх ролей.

3. Провести  розігрування підготовленого сценарію. Забезпечити активну участь усього класу в проведенні гри принаймні в якості спосте­рігачів чи експертів з певними завданнями.

4.  Після закінчення вправи учасниками та «спостерігачами» про- водиться ретельний і поглиблений аналіз набутого досвіду, їхніх думок та почуттів.

5.  Необхідно подумати про вихід дітей з ролей. Для цього проводиться детальне обговорення ситуації. Бажано, щоб кожен учасник відповів на запитання:

• Як ви почували себе в тій чи іншій ролі?
• Що подобалось під час гри, а що — ні?
• Чи бували ви самі в подібній ситуації?
• Чи була вирішена проблема? Чому? Як вона була вирішена?
• Яку іншу лінію поведінки можна було б вибрати?
• Чи доводилося вам потрапляти в подібну ситуацію?
• Яким чином цей досвід може вплинути на ваше подальше життя?[10;95 ]

Віртуальна екскурсія

Такий метод інтерактивного навчання здійснює наступні завдання:

• активізує пізнавальну діяльність учнів;
• забезпечує між предметні зв’язки;
• збільшує продуктивність уроку;
• змінює ставлення школярів до комп’ютера, як універсального інструмента для роботи.

    «Віртуальну екскурсію» як форму уроку слід віднести до такої доволі поширеної категорії нестандартних уроків, як «уявні екскурсії», чия назва підказана темою і специфікою навчального матеріалу. За своєю дидактичною метою ці заняття можуть бути віднесені, як правило, до уроків засвоєння нових знань, коли вчитель, перетворюючись на екскурсовода, «веде» школярів‑туристів по  визначними місцями чи запрошує завітати до уявного музею.

Реальна екскурсія до архітектурних пам’яток

    Екскурсія - це вид навчальної роботи, при якому навчання проводиться на натуральному природному середовищі, поза межами школи, чи класу. Такі види екскурсі, на жаль, неможливо проводити при вивченні кожної теми, присвяченої культурі, проте доцільно використовувати такий вид роботи при вивченні історії рідного краю.

    Екскурсії повинні бути чітко сплановані і старанно готуватися.

    Плануються такі складові елементи екскурсій:

• тема екскурсії;
• об'єкт екскурсії;
• час проведення;
• оформлення результатів.

    Вибір теми екскурсії і об'єкту екскурсії здійснюється комплексно, взаємопов'язано. В умовах обмеженості часу учитель повинен вибрати таку тему, яка має практичне значення і втілення в даних умовах. І це втілення повинне бути якомога яскравішим і повнішим, зручним для спостереження. Іншими словами: знаючи, які можливі об'єкти для екскурсії, потрібно вибрати тему, що узгоджується з місцевими умовами.

    Підготовка екскурсії відбувається в такій послідовності:

• детальне ознайомлення з об'єктом екскурсії. Визначення тих частин об'єкту або технологічного комплексу, які безпосередньо становлять інтерес стосовно даної теми;
• визначення екскурсовода на час проведення екскурсії.
• визначення і вивчення маршруту, яким здійснюватиметься переміщення учнів з школи до об'єкта екскурсії;
• проведення бесіди з учнями, під час якої учням повідомляється тема і мета екскурсії, повторюється потрібний теоретичний матеріал. Учні одержують питання, на які потрібно знайти відповідь під час екскурсії.

                      Колективний опис картини(усно)  за алгоритмом

Алгоритм характеристики

пам’ятки образотворчого мистецтва

(за Власовим В.)

1. Коли, де, ким, за яких обставин було створено пам’ятку.
2. Хто або що зображено (на  передньому плані, у центрі, на задньому плані, як облаштовано простір, у якому зображено людей - інтер’єр, пейзаж…)
3. Які почуття та ідеї вклав автор у свій твір.
4. Які особливості того історичного періоду, коли з’явилася пам’ятка.
5. Як склалася доля пам’ятки (чи збереглася неушкодженою, чи реставрована, чи цілком відновлена).
6. Яку роль відігравала в історії (яке її призначення), як охороняється сьогодні і де зберігається зараз.
7. Як у пам’ятці втілено певні історичні тенденції, суспільні явища та процеси, мистецьку свідомість та естетичні смаки певної історичної епохи.
8. У чому мистецька та історична цінність пам’ятки, що вразило в ній найбільше.[ 3;12] 

Прийом «Реставратор»

Основна мета даного виду роботи  – реставрувати пошкоджений історичний текст,  у якому бракує слів, дат, певних назв і так далі.

Прийом  «Склади пазли»

      Мета такого прийому – якомога швидше і правильно скласти портрет історичної постаті, картину відомого художника чи фото архітектурної пам’ятки, а також описати пам’ятку й  розповісти про історичну епоху, яку вона представляє.

Аналітично - узагальнююча бесіда

Одним із методів по вивченню пам’ятки архітектури на уроці може бути аналітично-узагальнююча бесіда, під час якої здійснюється осмислення матеріалу, що вивчається, поглиблення знань учнів. Вчитель може використати дану бесіду після доповіді учня, яка фактично завершує етап формування нових знань. Метою бесіди також може бути продовження формування поняття “ідея” або “образ” пам’ятки культури, тобто її сенс і призначення. Вчитель намагається допомогти учням зрозуміти естетичну цінність даного твору мистецтва. Для підвищенні ефективності при проведенні бесіди використовується наочність. Вчитель звертається до учнів з проханням знайти ілюстрацію і запитує учнів:

 – Для чого призначена ця споруда?

 – Про що говорять розміри та зовнішній вигляд?

 – Який на вашу думку образ цієї споруди?.

З метою пізнавальної діяльності учнів, вчитель створює на уроці проблемну ситуацію і проводить міні-дискусію. Відомо, що як діти, так і дорослі по-своєму приймають і оцінюють історичні явища та події. Найбільшою мірою це може стосуватися пам’яток культури, сприймання яких потребує спеціальних знань та відповідної підготовленості.  На даному уроці вже йшлося і про призначення пам’ятки, що вивчається, і про її ідейний образ. З досвіду роботи відомо, що учні часто цікавляться питаннями на зразок:

 – Навіщо потрібно будувати такі дорогі об’єкти, бо ж вони потребують багато коштів, часу, ресурсів і т. д.?

Мета даної роботи на уроці: допомогти учням сформувати об’єктивне ставлення щодо будівництва; донести до їх свідомості значення цієї пам’ятки в світовій культурі.

Після діалогу вчитель дає учням творчі завдання з метою розвитку їх уяви, мислення та культури усного мовлення. Він пропонує учням скласти усну  розповідь у вигляді твору-мініатюри за даною картиною. Якщо дозволяє час, учні можуть записати твір в зошит. Коли учні закінчили роботу над твором, їм пропонується зачитати його за бажанням. Завершити вивчення пам’ятки архітектури можна у вигляді перевірки та обговорення результатів самостійної роботи учнів протягом уроку по заповненню таблиць “Паспорт архітектурної пам’ятки” або “Паспорт живописної пам’ятки”. Домашнім завданням може бути самостійна робота учнів над складанням опису, або характеристики пам’ятки архітектури. Даним прийомом вчитель використовує міжпредметні зв’язки з уроками образотворчого мистецтва, художньої культури, української мови.

Робота в групах

     Метод роботи в малих групах є ефективним тоді, коли учасникам групи надати певні ролі, для того, щоб кожен учень чітко розумів свій внесок в успіх групи. Виконання цих ролей сприяє тому, щоб сформувати в кожного учня всі навички й установки. Що дозволяють стати продуктивним членом групи, який уміє співпрацювати з іншими. В межах групи можливий такий розподіл ролей:

3. Голова – учень, що ставить перед групою завдання.
4. Спостерігач за часом – учень, що стежить за часом, виділеним для виконання завдання, і за тим, щоб кожен член групи не виходив за рамки відведеного йому часу.
5. Заохочувач  – учень, що заохочує інших відповідати, хвалить їх та просить доповнювати сказане.
6. Доповідач – учень, який доповідає всьому класу те, що було зроблено в процесі роботи малої групи. . [10;90] 

Будь-який урок повинен мати логічне завершення – осмислення, узагальнення і систематизацію знань, що в свою чергу передбачає оцінювання навчальних досягнень учнів.  Компетентнісно-орієнтований підхід передбачає чітке визначення кола інтелектуальних і спеціальних умінь (загальноінтелектуальних, хронологічних, просторових, інформаційних, логічно-аналітичних, аксіологічних)  й розробку системи завдань, спрямованих на їх розвиток.

Проводити рефлексію та оцінювання набутих знань, сформованих умінь та навичок можна використовуючи наступні методи та прийоми:

• «Чиста дошка»;
• «Галерея»;
•  Самооцінювання методом «Мішень»;
• «Мікрофон»;
• Вікторина «Так чи ні?»;
• «Дерево рішень»;
• «Займи позицію»;
• Листи самооцінювання;
• «Незакінчене речення» та ін. [10;108] 

Підводячи підсумки, зазначимо, що ефективне вивчення пам’яток  архітектури  та образотворчого мистецтва на уроці історії можливе за умов:

1)   відповідної підготовки вчителя та учнів до даного уроку;

2)   пошуку більш ефективних методів і прийомів навчання, доцільних в даному контексті;

3) широкому використанню наочності у вигляді схем, таблиць, навчальної картини, ілюстрацій та фото, а також технічних засобів навчання;

4) залучення учнів до самостійної роботи з довідковою та додатковою літературою;

5) робота з обдарованими учнями та надання їм можливості познайомити ровесників із результатами їх діяльності;

6) використання різних видів усної та письмової мовленнєвої діяльності з метою розвитку культури мовлення учнів;

7)  надання переваги інтерактивним формам роботи;

8) створення проблемних ситуацій на уроці з метою проведення дискусій;

9) використання міжпредметних зв’язків з уроками образотворчого мистецтва, художньої культури, мови та літератури;

10) використання на уроках ІКТ;

11)) виховання естетичних почуттів і створення при цьому відповідної емоційної атмосфери на уроці для знайомства з пам’яткою мистецтва.