---

УРОК № 9

Тема: Поняття і загальна характеристика права.

Мета: сформувати в учнів поняття права; аналізувати відмінності між правовими та моральними нормами, розкрити ознаки, функції та джерела права; розвивати вміння аналізувати зміст понять, висловлювати й обґрунтовувати власну позицію; виховувати правову культуру, повагу до законодавства власної держави, розуміння необхідності його дотримання.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, підбір законодавчих статей.

Основні поняття: соціальні норми, право, мораль, джерела права, пра­вовий звичай, правовий прецедент, нормативно-правовий договір, нормативно-правовий акт.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація навчального матеріалу.

Термінологічна розминка. Дати визначення поняттям «громадянин»,  «громадянство», «апатрид», «біпатрид», «громадянське суспільство», «правова держава».

Фронтальне опитування:

1. Що таке правила?
2. Які види правил існують у суспільстві?
3. Наведіть приклади з життя, коли правила допомагають запобігти кон­флікту, або розв’язати його.
4. Висловіть думку щодо наслідків, до яких може призвести порушення різних правил.

Тестові завдання.

Визначте, в яких із зазначених ситуацій діють норми права, а в яких — норми моралі:

А. Водій порушив Правила дорожнього руху. Б Вчитель запізнився на роботу. В Дев’ятикласник не поступився місцем в громадському транспорті пенсіонерці. Г Андрій не привітався з сусідом. Д Лікар не надав допомогу хворому. Е Директор безпідставно не прийняв учня до школи.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Соціальні норми.

Соціальні норми - це правила поведінки, що регулюють відносини між людьми і спрямовують їхню діяльність у спільних інтересах.

Соціальні норми дуже різноманітні. Їх можна розрізняти за змістом, сферою регулювання  - політичні норми, норми культури, естетичні норми, технічні норми. Соціальні норми можна розрізняти за суб’єктами їх установлення та охорони, за способами закріплення, за сферою регулювання тощо.

Схема: Види соціальних норм:

Норми моралі, релігійні норми, норми права, корпоративні норми, звичаї, традиції.

Завдання:

5. Наведіть приклади традицій, звичаїв, притаманних українському народу та іншим народам, відомі з власного досвіду та з повідомлень ЗМІ.
5. Які релігії та релігійні норми вам відомі? Пригадайте, які священні книги різних конфесій ви знаєте.

Нині існує багато різноманітних організацій, об’єднань громадян. Кожне з них повинне певними нормами регулювати своє внутрішнє життя, відносини між своїми членами. Ці норми стосуються лише членів цих об’єднань вони називаються корпоративними нормами. До них належать норми статутів політичних партій, громадських організацій тощо.

Однак, напевне, найчастіше в житті ви мали справу з двома видами соціаль­них норм — нормами моралі та нормами права. Між ними багато спільного, але є й чимало відмінностей. Мораль і право тісно взаємодіють між собою, впливають одне на одного.

2. Право — особливий вид соціальних норм

Розповідь. Кожне суспільство має регулювати відносини між людьми, здійснювати охорону і захист таких відносин. Таке регулювання і охорона суспільних відносин здійснюється за допомогою соціальних норм. У системі таких норм право посідає провідне місце. В юридичній літературі право розглядають як загально-соціальне явище і як волевиявлення держави (юридичне право).

Завдання: Пригадайте визначення права та його ознаки, про які ви дізналися в 9 класі.

Робота з термінами і поняттями.

Правова норма — це обов’язкове, формально визначене правило поведінки загального характеру, що в установленому порядку приймається, змінюється, скасовується та охороняється державою.

Право — це система загальнообов’язкових правил поведінки, встановлених державною владою, що виражають інтереси та потреби переважної більшості громадян, які створили державу.

Із точки зору юридичної науки право розглядають як загально-соціальне явище і як волевиявлення держави. Право поділяють на суб’єктивне (закріплена правовими нормами можливість особи реалізувати свої потреби, діяти певним чином) та об’єктивне. Об’єктивне право є особливим видом соціальних норм, і саме вивченню цього права присвячено шкільний курс правознавства.

Право об’єктивне — система загальнообов’язкових, формально визначених норм, правил поведінки, що встановлюються і підтримуються державою та регулюють можливі суспільні відносини.

Право є основою для виникнення держави.

3. Право і мораль.

Пропонується учням у вигляді таблиці записати основні відмінності моралі і права.

Норми права	Норми моралі
1. Виникли з появою держави.	1. Існують у будь-якому суспільстві
2. Встановлюються органами держави	2 Утверджуються в суспільстві посту­пово
3. Містяться у спеціально визначених формах	3. Здебільшого не мають формального визначення
4. Регулюють не всі суспільні відно­сини	4. Регулюють усі суспільні відносини
5. Забезпечуються заходами держав­ного примусу	5. Забезпечуються заходами недержав­ного характеру
6. Вступають у дію, змінюються, ска­совуються у точно визначеному по­рядку і часі	6. Утворюються, відмирають впродовж тривалого часу
7. Утворюють єдину узгоджену систему і є формально обов’язковими для всіх	7. Систему не утворюють і формальної загальнообов’язковості не мають

Після того, як учні опрацюють завдання,  проводиться бесіда.

Завдання: Визначте, що є спільним для моралі і права.

Орієнтовна відповідь:Спільним для моралі і права є те, що мораль і право:

• Виникли як результат усвідомлення людьми необхідності регулювати свою поведінку, відокремити дозволене від забороненого.
• У них сконцентровані загальнолюдські цінності.
• Не лише відбивають певні уявлення людей, а й впливають на людську поведінку.
• Взаємодіють між собою.
• Трансформуються під впливом змін, що відбуваються в суспільстві.

4. Ознаки, функції та джерела права.

Розповідь. Основні ознаки права:

1) Право встановлюється виключно державою. Жодна спільнота, група людей, організація не може цього зробити.

2) Право є системою норм. Наприклад, після прийняття норми щодо рівності всіх форм власності до Кримінального кодексу України було внесено зміни, якими відповідальність за викрадення чужого майна незалежно від форми власності стала однаковою. У Кримінальному кодексі України від 5 квітня 2001 р. взагалі немає різниці, проти якої форми власності скоєно злочин. Іншим прикладом права як системи норм слугує введення в Кодекс законів про працю (КЗпП) України  норми щодо надання додаткових неробочих днів (тричі на рік) прибічникам інших, ніж православна, релігій у дні їх найважливіших релігійних свят. Цим забезпечено реалізацію проголошеної в Конституції України рівності всіх релігій,   адже православна Трійця, Різдво та Великдень проголошені у КЗпП неробочими днями.

3) Загальна обов’язковість та загальна визначність суспільством. Це єдиний вид соціальних норм, який є обов’язковим на території держави для всіх, незалежно від їх належності до цієї держави (дія норм права розповсюджується і на іноземців, які перебувають на території країни), ставлення до правових норм і навіть незалежно від знання цих норм (незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності).

4) Формальна визначеність. Розуміння цієї ознаки полегшить порівняльний аналіз формулювання норми моралі щодо необхідності поступатися місцем у транспорті особам похилого віку та норми права щодо пенсійного забезпечення цих громадян. Отже, у першому випадку не визначено чітко, особам якого віку слід поступатися місцем, хто має це робити, тобто все це віддано на розсуд учасників цих соціальних відносин. Крім того, ці норми моралі ніде офіційно не зареєстровані, формуються громадською думкою тощо. Якщо йдеться про правові норми щодо пенсійного забезпечення, то в них чітко визначено вік отримувачів пенсії, її розмір, вимоги щодо отримання, порядок сплати тощо. Закріплено ці норми в спеціальному документі, офіційно прийнятому у встановленому порядку.

5) Право охороняється та забезпечується державою. Правоохоронні функції покладені на суди, міліцію та інші органи державної влади. Виконання правових норм забезпечується силами державного примусу.

6) Право регулює не всі відносини між людьми, а лише найважливіші.

Завдання: Наведіть приклади суспільних відносин, які не регулюються нормами права.

Узагальнюючи відповіді учнів, можна доповнити їх такими прикладами: відносини, що стосуються виконання релігійних настанов; відносини бабусі та хлопця, який у транспорті поступився їй місцем; відносини осіб, що дружать, або розрив їхньої дружби тощо.

Спробуємо з'ясувати, для чого потрібне право, які зав­дання виконують його норми. Основні завдання, які виконує право, напрями впливу права на суспільні відносини називають функціями права.

Робота з термінами та поняттями:

Функції права - це основні напрямки його впливу на суспільні відносини.

Призначення функцій полягає в тому, щоб визначити активну й багатогранну роль права у громадянському суспільстві з позиції його впливу на суспільні відносини між людьми.

Завдання: В ході розповіді вчителя скласти схему «Функції права»

Функції права поділяють на загальносоціальні та спеціальні юридичні.

До загальносоціальних відносять функції:

5. гуманістичну - право охороняє та захищає права людства, народу, людини;
5. організаторсько-управлінську - право суб'єктів на розв'язання певних економічних і соціальних проблем;
5. інформаційну (комунікативну) - право інформує людей про волю законодавця;
5. оцінно-орієнтувальну - поведінка людей оцінюється з огляду на закони держави, вказує на безконфліктні, соціальне допустимі способи й засоби задоволення потреб людини в межах правомірної поведінки;
6. ідеологічно-виховну - право формує у людини певний світогляд, виховує в неї зразки правомірної поведінки;
5. гносеологічну (пізнавальну) - право само виступає як джерело знань.

До спеціальних юридичних функцій права відносять:

5. регулятивну - спрямована на врегулювання суспільних відносин способом закріплення бажаної поведінки в тих чи тих галузях чи інститутах права.
5. охорону - спрямована на охорону відповідної системи суспільних відносин, на забезпечення їхньої недоторканності з боку правопорушників, на недопущення правопорушень, зменшення чи усунення їх із повсякденного життя.

Право завжди повинно мати певну форму, тобто бути формалізованим, а форма мусить бути змістовною, тобто містити певний текст, виражений юридичною мовою, і мати певне смислове навантаження. Якщо норма не вміщена в певну форму, то вона залишається нормою поведінки, але не є нормою права.

До зовнішньої форми (джерел) права відносять: нормативно-правовий акт; правовий звичай; судовий чи адміністративний прецедент; нормативно-правовий договір.

Робота зі схемою: «Основні джерела права»

Правовий звичай - санкціоноване державою звичаєве правило поведінки загального характеру.

Правовий (судовий чи адміністративний) прецедент - рішення компетентного органу держави, якому надається формальна обов'язковість під час розв'язання всіх наступних аналогічних судових чи адміністративних справ.

Розкриваючи питання про правові звичаї, розповідається про звичай таліону («око за око, зуб за зуб»), кровної помсти; нагадується учням, що саме за звичаєвим правом жили давні народи і, зокрема, стародавні слов’яни.

Пояснюючи правовий прецедент, зазначається, що він має вирішальне значення для правового життя США, Великої Британії та інших країн, які належать до так званої системи «загального права». Дія правового прецеденту не обмежена часом, тому мистецтво правознавця у названих країнах значною мірою полягає у вмінні знайти та обрати прецедент, найбільш припустимий для кожного конкретного випадку. Тобто знайти рішення суду або адміністративного органу, яке визнається прецедентом (зразком) для прийняття рішення за аналогічною справою.

Нормативно-правовий договір - це письмовий документ, в якому загальні правила поведінки встановлюються за домовленістю кількох суб’єктів. (наприклад, договір про утворення федерації, колективний договір).

Останнім часом зростає значення міжнародно-правових ак­тів — договорів, що укладаються між державами і визнаються держа­вами як обов'язкові у внутрішньому житті.

Іноді виокремлюють релігійно-правові норми (норми церкви, які визнаються державою загальнообов'язковими, — церковні норми в середньовіччі, обмеження участі жінок у суспільному житті в окремих країнах ісламу тощо).

Бесіда за запитаннями:

1) Назвіть випадки, коли релігійні норми діяли як норми життя держави.

2) Як ви вважаєте, чому норми ісламу за часів панування в Афганістані руху «Талібан» стали визначати все життя країни?

Головним джерелом права в більшості країн світу є нормативно-правовий акт.

Нормативно-правовий акт - це письмовий документ державного органу,  який відповідно до своїх повноважень самостійно встановлює певні юридичні норми; це рішення компетентних суб'єктів, що виноситься в установленому законом порядку, має загальний характер, зовнішній вигляд офіційного документа в письмовій формі, забезпечується державою та породжує юридичні наслідки.

Нормативно-правові акти поділяють на закони й підзаконні нормативно-правові акти.

Закони - нормативно-правові акти, що видаються законодавчими органами, мають вищу юридичну силу і регулюють найважливіші суспільні відносини в країні.

Підзаконні нормативно-правові акти - результат нормотворчої діяльності компетентних органів держави (їх посадових осіб), уповноважених на те державою громадських об'єднань із встановлення, впровадження в дію, зміни і скасування нормативних письмових документів, що розвивають чи деталізують окремі положення законів.

Норма­тивно-правовий акт видають органи держави, яким надано таке право. Він має точне формулювання, утілене в офіційний документ, є визначений порядок уведення його в дію. Нормативно-правовий акт чітко й недвозначно визначає юридичні норми. Основними видами нормативно-правових актів є закони й підзаконні акти. Це джерело права є основним і в нашій державі.

Серед усього різноманіття правових актів, які приймаються та існують в Україні, вищу юридичну силу мають закони (які можуть мати різні назви — закон, кодекс, основи законодавства). У разі протиріччя між законом і будь-яким підзаконним нормативно-правовим або індивідуальним актом діятимуть саме норми закону. Надання законові вищої юридичної сили, закріплення його ви­значальної ролі в правовій системі держави прийнято називати принципом верховенства закону.

5. Систематизація правових актів.

Розповідь. Право регулює дуже багато суспільних відносин. Кількість актів, які діють у державі, постійно зростає. Окремі закони втрачають сенс зі зміною історичної, економічної та політичної ситуацій, іноді між раніше діючими та новими законами виникають суперечності. Та й взагалі користуватися величезною кількістю нормативних актів, якщо вони не будуть упорядковані, досить важко. Саме тому виникає потреба в упорядкуванні діючого законодавства.

Робота з термінами та поняттями:

Систематизація нормативних актів - діяльність із впорядкування та вдосконалення нормативних актів, приведення їх до певної внутрішньої узгодженості через створення нових нормативних актів чи збірників.

У систематизації розрізняють кодифікацію та інкорпорацію.

Інкорпорація - вид систематизації нормативних актів, який полягає у зведенні їх у збірниках у певному порядку без зміни змісту. Критерії систематизації: хронологічний або алфавітний порядок, напрямок діяльності, сфера суспільних відносин, тематика наукового дослідження тощо.

Види інкорпорації - за юридичним значенням (офіційна, неофіційна); за обсягом (загальна, галузева, міжгалузева, спеціальна); за критерієм об'єднання (предметна, хронологічна, суб'єктивна).

Консолідація — різновид інкорпорації, що має офіційний характер, полягає у внесенні поточних змін і доповнень до чинних правових актів у конкретного нормативного акта з метою усунення множинності актів.

Кодифікація - вид систематизації нормативних актів, що мають спільний предмет регулювання, який полягає в їх змістовній переробці (усунення розбіжностей і протиріч, скасування застарілих норм) і створенні зведеного нормативного акта.

Різновидами кодифікації є кодекс, статут, положення.

Кодекс - кодифікаційний акт, який забезпечує детальне правове регулювання певної сфери суспільних відносин і має структурний розподіл на частини, розділи, підрозділи, статті, що певною мірою відображають зміст тієї чи тієї галузі законодавства. В сучасному законодавстві існують: Кримінальний кодекс, Адміністративний кодекс. Кодекс про шлюб і сім'ю, Кримінально-процесуальний кодекс. Земельний кодекс, Водний кодекс, Кодекс законів про працю тощо.

Статути, положення - кодифікаційні акти, в яких визначається статус певного виду державних організацій і органів. До них не належать положення про індивідуально визначені органи, що не мають загального характеру.

ІV. Закріплення нових знань та вмінь учнів.

Бесіда за запитаннями:

1. Наведіть приклади застосування різних соціальних норм.
2. Що таке право? Коли і чому виникло право?
3. Які найдавніші пам’ятки права вам відомі?
4. Що таке правова норма?
5. Назвіть особливості правових норм.
6. Що є спільним для права і моралі?
7. Назвіть основні функції права.
8. Назвіть існуючі джерела права та визначте, які з них діють в Україні.
9. Як пов’язані між собою держава і право?
10. Поясніть важливість реалізації норм права.

Тестові завдання.

1. Вкажіть ознаки, які властиві нормам права. А. Утверджуються в суспільстві поступово. Б Встановлюються органами держави. В Регулюють практично всі суспільні відносини. Г Забезпечуються заходами державного примусу. Ґ Містяться у спеціально визначених формах. Д Містять детальну регламентацію поведінки суб’єктів права, формулюють їхні конкретні права та обов’язки Відповідь. Б, Г, Ґ, Д.
2. Систематизація законодавства за хронологічним або алфавітним принципом — це... А Інкорпорація Б Кодифікація В Консолідація
3. Яке визначення характеризує поняття «форма права»? А Форма втілення державної волі. Б Способи юридичного виразу права. В Засіб виразу волевиявлення народу. Г Форма забезпечення класового панування.
4. Який нормативний акт не належить до підзаконних нормативно-правових актів? А Указ Президента України. Б Розпорядження голови місцевої державної адміністрації. В Постанова Кабінету Міністрів України. Г Декрет Кабінету Міністрів України.
5. У яких із названих ситуацій діють саме правові норми: А Водій порушив правила дорожнього руху — проїхав перехрестя на червоне світло. (Порушено правові норми.) Б. Підліток звернувся до директора школи з проханням прийняти його до 10 класу. (Будуть застосовані правові норми.) В. Хлопець не прийшов на домовлену з товаришами зустріч. (Порушено норми моралі.) Г. Прибічники ісламу під час обіду відмовилися вживати м’ясо свинини. (Виконуються релігійні норми.) Д. Керівник партійного осередку запропонував членам своєї партії сплатити членські внески. Е. (Вимога виконання корпоративної норми.) Учитель порекомендував учневі, який зайшов у школу, зняти головний убір. (Виконання вимоги культурних норм.) Є. Члени первісної общини перед виходом на полювання виконували ритуальний танок навколо зображення тварини. (Дотримання звичаєвої норми.)

Тренінг. Уявіть, що всі соціальні норми зникли, і визначте можливі наслідки цього.

Коригуються відповіді учнів, в результаті яких робиться висновок, щодо розуміння важливості регулювання суспільних відносин та соціальної цінності існуючих норм, необхідності поважати норми права, моралі, інші соціальні норми.

V.  Підсумок уроку. Оцінювання.

Підводячи підсумки уроку, наголошую на особливому значенні соціальних норм для регулювання усіх сфер життя суспільства, на необхідності та корисності знання норм права.

VІ. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний параграф підручника. Підготувати відповіді на запитання і завдання до вказаного параграфа. Підібрати приклади, коли соціальні відносини регулюються різними видами соціальних норм. (Щонайменше по два різні види норм.)