УРОК № 39

Тема: Франція в 1920-х рр.

Мета: охарактеризувати наслідки Першої світової війни для Франції; дослідити політичний та соціально-економічний розвиток Франції у 20-х рр.; розвивати вміння учнів порівнювати історичні явища та процеси, аналізувати, критично мислити; виховувати в них розуміння переваг поступових реформ для суспільного розвитку.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, карта, атлас, ілюстративний і дидактичний матеріал.

Основні терміни і поняття: Національний блок, Комуністична партія Франції, коаліція, права партія «Національна єдність», Мала Антанта, «лінія Мажіно».

Основні дати та події: 1919-1923 рр. — діяльність «Національного блоку» А. Мільєрана у Франції; 1920 р. — створення Французької комуністичної партії; 1924 р. — перемога на парламентських виборах у Франції «Кар­телю лівих сил»; 1926-1928 рр. — партія «Національної єдності» Р. Пуанкаре.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: характеризувати соціально-економічний розвиток країни у 20‑х рр. ХХ ст.; називати основні внутріполітичні події у Франції у 1920-х рр.; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Історичний диктант

1)    Що стало приводом до страйку 1926 р. в Англії?

2)    Яка партія перебувала при владі у Великій Британії в 1922-1924 рр.?

3)    Ірландія отримала статус домініону в...р.

4)    Хто очолив перший лейбористський уряд у 1924 р.?

5)    Лейбористська партія за своєю програмою була: а) ліберальною; б) консервативною; в) радикальною; г) соціалістичною.

6)    Як називаються профспілки в Англії?

7)    У якому році отримали виборче право жінки?

8)    Уряд консерваторів з 1924 до 1929 р. очолював ...

9)    Назвіть причини Загального страйку 1926 р.

10)  Назвіть декілька положень реформ Ллойд Джорджа.

Робота з картою, атласом:

v  Покажіть територію Великої Британії в першій половині XX ст.

v  Укажіть підмандатні території, які були передані Великій Британїї після Першої світової війни.

v  Яка подія відбулася в 1926 р. у Великій Британії? У яких регіонах? Поясніть чому.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Запитання і завдання:

·         Розкажіть про особливості розвитку Франції на початку XX ст.

·         Які політичні сили були провідними в політичному житті в цей час?

Робота з картою. За допомогою карти історичного атласа назвіть:

1) які території були повернуті Франції за Версальським договором (Ельзас і Лотарінгія)

2) материк, де зберігалися найбільші колоніальні володіння Франції (Африка)

3) підмандатні території, які отримала Франція після Першої світової війни. (Того, Камерун, - нім,  Сирія, Ліван – туреч.)

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.      Наслідки Першої світової війни для Франції

Варіант І. Метод «Мозковий штурм». Учні висловлюють свої припущення щодо становища у Франції у повоєнний час (відзначаючи позитивні й негативні чинники), які записуються на дошці.

Орієнтовний зміст відповідей

Наслідки війни для Франції:

1. Війна призвела до значних людських втрат (1 млн 300 тис. солдат загинуло, 2 млн 800 тис. було поранено та майже 5 млн чол. залишилися без житла та роботи);
2. Франція зазнала значних матеріальних втрат (були спустошені північно-східні департаменти, де була найбільш розвинена промисловість; зруйновано близько 10 тис. фабрик і заводів; загинула половина французького торгового флоту; загальні втрати Франції становили 134 млрд золотих франків);
3. занепало сільське господарство — 325 тис. га орної землі стали непридатними для використання;
4. із країни-кредитора Франція перетворилася на боржника (1920 р. – борг 300 млрд франків)

Разом з тим:

1. військове виробництво стимулювало розвиток ряду галузей промисловості, спричинило зростання загального промислового потенціалу країни (виникли індустріальні райони та нові підприємства — «Рено», «Сітроен»);
2. вона повернула собі високорозвинені індустріальні райони Ельзас та Лотарингію, до 1935 р. експлуатувала вугільні запаси Саару.
3. до складу французької колоніальної імперії ввійшли німецькі і турецькі володіння (частина Того та Камеруну в Африці; Сирія та Ліван на Близькому Сході).

Отже, війна завдала Франції не тільки збитки та руйнування, а й стимулювала розвиток промисловості, розширила французькі колоніальні володіння.

Результати роботи учні оформлюють у таблицю «Наслідки Першої світої війни для Франції»

Процес демілітаризації економіки, що зумовив ско­рочення робочих місць та заробітної плати, разом з величезними втратами у війні спричинили економічну кризу 1920-1921 рр.

Робота в групах. Учні класу діляться на дві групи, які отримують історичні тексти та запитання до них. Після виконання роботи кожна група презентує свій документ та аналіз до нього.

1 група. Робота з підручником на ст. 172. «Після війни Франція залишилася президентською республікою. У країні діяла Конституція 1875 р. Главою держави був президент, що обирався парламентом і був наділений значними повноваженнями. Він призначав главу виконавчої влади — голову Ради міністрів, який відповідав перед законодавчим органом. Вищим законодавчим органом влади були Національні збори (парламент), що складалися з палати депутатів і сенату. Виборче право мали чоловіки, що досягли 21 року. Жінки, військовослужбовці, сезонні робітники виборчих прав не мали. У Франції склалася багатопартійна система, але найбільш впливовими партіями були республіканська й радикальна».

Запитання для 1 групи:

• Якою була Франція за формою правління?
• Якими повноваженнями був наділений президент?
• Який орган влади виконував функції вищого законодавчого?
• Які представники французького суспільства користувалися виборчим правом, а хто — ні?
• Які з партій були найбільш впливовими?

2 група. Робота з підручником на ст. 172. «Після війни уряд Ж. Клемансо намагався посилити патріотичні настрої. З цією метою було влаштовано офіційні святкування з приводу повернення Ельзасу та Лотарингії, в Парижі був влаштований парад Перемоги. 1920 р. день перемир’я було оголошено святковим —11 листопада — оголошено національним святом. Під Тріумфальну арку на Єлисейських Полях перенесли рештки невідомого солдата, доставлені з поля битви під Верденом, і запалили над ним Вічний вогонь. Інвалідам війни й колишнім фронтовикам було виявлено підкреслену повагу: їм установили особисті пенсії, сплата яких мала здійснюватися коштом репарацій з Німеччини. Маршала Фоша поховали поряд з усипальницею Наполеона Бонапарта в соборі Інвалідів».

Запитання для 2 групи:

• Які заходи було вжито для посилення патріотичних настроїв серед французів?
• Чому, на вашу думку, Клемансо вважав посилення патріотизму однією з нагальних задач повоєнної Франції?

Отже, Франція намагалася розв’язати повоєнні проблеми за рахунок посилення патріотичних почуттів серед населення і здійснення соціальних програм. Під тиском революційних виступів населення Ж. Клемансо був змушений піти на деякі поступки.

Уряд Жоржа Клемансо, який перебував при владі з 1917 р., 23 квітня 1919 р. прийняв закон про запровадження 8-годинного робочого дня, 25 березня 1919 р. — закон про право профспілок укладати з підприємцями колективні договори.

Розповідь. Доволі сильні позиції у Франції посідали ліві партії. Найбільш лівою була Соціалістична партія. Політичний курс її визначався реформами існуючого політико-економічного устрою. Її лідерами були Л. Блюм, П. Фор.  1 травня 1919 р., незважаючи на заборону уряду, у Франції стало святом солідарності трудящих, демонстрацією їх готовності до подальшої боротьби за свої права. Тільки в Парижі в демонстраціях взяло участь 500 тис. чол. Масштаб демонстрації відбулися в Леоні, Марселі, Бордо, Гаврі і в інших містах. У ряді міст Франції мали місце зіткнення з поліцією, демонстранти будували барикади. Солдати не виконували наказів своїх командирів, браталися з робітниками.

У травні–червні 1919 р. у страйковому русі брало участь близько 1 млн 200 тис. чол. За таких умов уряд Клемансо 12 липня 1919 р. ухвалив новий виборчий закон, який відновлював систему виборів за департаментськими списками і запроваджував деякі елементи пропорційного представництва.

26 жовтня 1919 р. група з 71 чоловіка прогресивних письменників, юристів, художників Франції на чолі з А. Франсом та А. Барбюсом виступила з прилюдним протестом проти блокади та інтервенції у радянській Росії. (Франція брала участь у боротьбі проти більшовицької Росії. У листопаді 1918 р. французький військовий флот у складі 70 кораблів прибув до чорноморських берегів Росії. Стотисячна французька армія висадилася у Севастополі і Одесі і розпочала бойові дії на півдні України. Французькі війська діяли й на Далекому Сході. Представники Ж. Клемансо були при російських білогвардійських арміях Колчака і Денікіна.)

У ході революційного піднесення відбулося кількісне зростання Соціалістичної партії Франції. На початку 1920 р. в її радах було 150 тис. чол.  Одночасно в Соціалістичній партії почався процесс формування лівого крила на чолі з М. Кашеном

Відповіддю правлячих кіл Франції на такі дії стало формування у 1919 р., напередодні парламентських виборів «Національного блоку». Його очолили Пуанкаре і Мільєран. Мета блоку — придушити революційний рух, проводити «жорстку політику» щодо Німеччини. Гасло блоку «Німці за усе заплатять!» стало дійсно популярним. У блок увійшли всі буржуазні партії, а також партія Радикалів і Радикал-соціалістів.

Запитання і завдання:

1. Які верстви населення брали участь у заворушеннях у 1919 р.?

2. Які закони були прийняті урядом?

3. Проти чого виступили представники мистецької інтелігенції?

4. Які зміни сталися у французькому суспільстві під впливом подій у Радянській Росії?

2. Політичний та соціально-економічний розвиток Франції у 20-х рр. ХХ ст.

Робота в групах:

1 група. Порівняти політику «Картелю лівих сил» у Франції та англійських лейбористів.

2 група. Порівняти політику уряду «Національної єдності» у Франції та англійських консерваторів.

Відповідь подається у вигляді таблиць

Спікери груп оголошують результати роботи. Результати роботи учнів систематизуються й уточнюються  та проводиться коротке обговорення.

Варіант ІІ. Розповідь. У листопаді 1919 р. у Франції відбулися перші після війни парламентські вибори. Перемогу здобув «Національний блок», діставши понад 2/3 місць у палаті депутатів. Він перебував при владі з 1919 по 1924 рр. Прем’єр-міністром став Александр Мільєран.

Робота в парах. Учні в парах опрацьовують документ і дають відповідь на питання.

Широкого розмаху у Франції, як і в інших європейських країнах, набув страйковий рух. У 1919 р. у ньому взяло участь понад 1 млн чол. Французькі робітники вимагали скорочення робочого дня, підвищення заробітної плати, визнання прав профспілок. Уряд задовольнив ряд вимог робітників. Широкі кола громадськості Франції засуджували військове втручання країни у російські справи. Найбільшими виступами робітництва стали страйки залізничників у лютому і травні 1920 р.

У 1920 р. кількість членів Загальної конференції праці. (ЗКП) зросла до 2,4 млн чол. Восени 1921 р. у Франції відбувся тримісячний загальний страйк, але він закінчився невдало. У ЗКП стався розкол, що дестабілізувало робітничий рух. У 1921 р. окремі профспілкові організації, виключені з рядів ЗКП, утворили Унітарну загальну конференцію праці, яка перебувала під відчутним впливом комуністів.

Активну участь у страйках брали члени Соціалістичної партії Франції, окремі діячі якої виступали за вступ до ІІІ Інтернаціоналу. Відомий партійний діяч Л. Блюм категорично виступив проти приєднання соціалістів до комуністичного руху. Ж. Лонге, П. Фор і деякі соціалісти утворили 30 грудня 1920 р. Французьку комуністичну партію.

Запитання:

1. Чим були зумовлені масові виступи робітників?

2. Які зміни сталися у профспілковому русі Франції?

2. Порівняйте причини та хід страйкового руху Великої Британії та Франції.

Робота з підручником. Учні опрацьовують відповідний пункт параграфа та виписують прояви економічної кризи 1918–1921 рр., яка супроводжувала страйковий рух.

Орієнтовний варіант відповіді:

• Промислове виробництво становило 55 % рівня 1913 р.;

• виробництво сільськогосподарської продукції 77 %;

• ціни на продовольство і товари першої необхідності зросли в 5–7 разів;

• податки зросли в 4 рази;

• різко впав курс франка, відбулася інфляція;

• важливу роль відіграв заснований урядом банк «Національний кредит», через який розподілялися субсидії на відновлення зруйнованих війною районів.

Після виходу із кризи в економіці Франції спостерігався застій, але вже до 1924 р. у країні намічається часткова стабілізація. У 1924–1929 pp. у Франції, як і в інших західних країнах, спостерігається стабілізація й розвиток економіки на основі зростаючої політичної стабільності французького суспільства, відновлення демократії.

Високі темпи промислового розвитку Франції досягалися за рахунок отримання репарацій з Німеччини (9 млн марок золотом), використання саарського вугілля та лотаринзької руди, дешевої робочої сили в колоніях. До того ж у міжвоєнний період Франція перетворилася на своєрідну Мекку для іноземного туризму, зокрема із США, що сприяло розвиткові сфери обслуговування.

Сільське господарство теж розвивалося досить успішно. У 1931 р. кількість міського населення вперше перевищила сільське, частка якого все ще залишалась на рівні 49,2 %, що було значно більше, ніж в інших розвинених країнах. Незважаючи на появу та розвиток великих підприємств, понад 40 % французьких робітників працювали на дрібних підприємствах, 25 % торговельних закладів і 53 % сільських господарств не використовували найману працю.

Франція залишалася державою-рантьє: у 1929 р. прибутки від цінних паперів майже утричі перевищували прибуток від промисловості.

За темпами промислового розвитку у роки стабілізації Франція випереджала Німеччину та Велику Британію й поступалася лише США. Максимальний у міжвоєнний час обсяг промислового виробництва був досягнутий 1930 р. — він на 40 % перевищив довоєнний рівень.

Запитання та завдання:

1. Який період характеризується частковою стабілізацією в економіці?

2. Якими були причини стабілізації?

3. Назвіть основні ознаки стабілізації економіки.

4. Порівняйте даний період розвитку у Франції з іншими європейськими країнами.

Розглянувши економічну ситуацію в країні, давайте з’ясуємо, яким чином розвивалося політичне життя Франції у 1918–1929 рр.

Складання таблиці «Політичний розвиток Франції у 1920-ті-на початок 1930-х рр.»

3. Зовнішня політика Франції в 1920-х рр.

Робота з підручником. Основні тези:

1923 р. – окупація Рурської області Німеччини.

Арістид Бріан – міністр закордонних справ Франції – лідер пан’європейського руху і політики умиротворення країн.

Війни у Марокко та Сирії.

Метод «Діаграма Венна» Порівняти зовнішню політику Франції та Великої Британії

V. Закріплення нових знань учнів

• за запитаннями:
• Назвіть основні наслідки Першої світової війни для Франції.
• Чим різнився розвиток Франції після Першої світової війни від розвитку Великої Британії, а в чому був схожий?
• З’ясуйте особливості політичного розвитку Франції у 1920-х рр. Який із зазначених урядів правив раніше: «Картель лівих», «Національної єдності», «Уряд національного блоку»?
• Як економічна криза у Франції позначилася на економічному і політичному розвитку?

Творчі завдання:

• Відомо, що внутрішньополітичному життю Франції 20-х років була притаманна «міністерська чехарда» (часта зміна урядів). Дослідіть, як це позначилося на соціально-економічному та політичному житті країни
• Поміркуйте, про які особливості політичного життя Франції 20-х років свідчать назви її урядів: «Національний уряд», «Картель лівих» або «Лівий блок», «Національне єднання».
• З'ясуйте, чому після Першої світової війни у Франції спостерігається зростання шовінізму, хоча країна була в числі переможців.
• Франція перемогла у Першій світовій війні, во­на отримала велику суму репараційних виплат, договори 20-х років захищали її національні інтереси. Разом з цим, у 1929 р. французьким урядом було розпочато будівництво укріплень на кордоні з Німеччи­ною — «лінію Мажіно». Чому? Відповідь обґрунтуйте.

VІ. Підсумки уроку. Оцінювання.

VІI. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний параграф підручника. Підготувати повідомлення про життя та діяльність Г. Гардінга та К. Куліджа.

УРОК № 44

Тема: «Новий курс» Ф. Рузвельта

Мета: розкрити зміст політики «нового курсу» Ф. Д. Рузвельта, її наслідки і значення для США; показати роль держави в збереженні основ демократії та економічної стабільності в період кризи; продовжити роботу над формуванням уміння аналізувати, узагальнювати історичний матеріал, працюючи в малих групах, презентувати власну думку, робити висновки й аргументувати їх фактами; виховувати в учнів активну життєву позицію, усвідомлення ролі особи в історії, удосконалювати історичне мислення.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручники карти «Країни Америки в період післявоєнної кризи та революцій», «Держави Америки в період стабілізації», «Сполучені штати Америки у «Політична карта світу після першої світової війни (на 1923 р.)», 1919-1939 рр.», атлас, ілюстративний та дидактичний матеріал.

Основні терміни і поняття: «новий курс», «кодекси чесної конкуренції», закон Вагнера, Адміністрація громадських робіт, панамериканізм.

Основні дати та події: 4 березня 1933 р. — вступ Ф. Рузвельта на посаду Президента; 1933—1945 рр. — президентство Ф. Рузвельта; 1933— 1939 рр. — здійснення реформ «нового курсу»; 1933 р. — встановлення дипломатичних відносин між СРСР і США; серпень 1935 р. — Закон про соціальне страхування (закон Ваг­нера);  5 вересня 1939 р. — заява уряду США про нейтралітет.

Очікувані результати: Після цього уроку учні зможуть: характеризувати причини обрання Ф. Рузвельта президентом США; здійснювати аналіз основних заходів «Нового курсу» Ф. Рузвельта; висловлювати власну точку зору щодо її ефективності; складати політичний портрет президента США Ф.Д. Рузвельта; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття.

Епіграф: «Франклін Делано Рузвельт був американським гігантом, лідером, який спрямовував наш народ і провів його через небезпечні часи». Роналд Рейган.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Варіант І. Фронтальне опитування:

1.      Охарактеризуйте становище США після завершення Першої світової війни.

2.      Чому період «стабілізації» в СІПА розпочався раніше, ніж у країнах Європи?

3.      Визначте наслідки Великої депресії для розвитку США.

4.      Назвіть президентів США 1923-1936 рр. Представниками якої партії вони були? Охарактеризуйте їх політику.

Гра «Влучний постріл» (на дошці накреслена таблиця, учні по черзі називають комірку і відповідають на питання)

А1- Який день в історії США називають «чорним вівторком»? (24 жовтня 1929 р.- на Нью-Йоркській біржі за один день акції на цінні папери впали в ціні на мільйони доларів)

А2- Який американський президент проголосив гасло «Справа Америки – бізнес!» ? (Герберт Гувер)

А3- Що стало початком Великої депресії? (крах ринку цінних товарів)

А4- Президентами США з 1921 по 1932 рр. були ... (У.Гардінг, К.Кулідж, Г.Гувер)

Б1- Як називається період в історії США 1922-1929 рр.? (період «проспериті»)

Б2- Яку міжнародну організацію було запропоновано створити в «14 пунктах» В.Вільсона? (Лігу Націй)

Б3- Чи були США членом Ліги Націй? (Ні)

Б4- В який період в США існував «сухий закон»? (в період «проспериті»)

В1- Який президент США оголосив курс на завоювання «світового лідерства»? (В.Вільсон)

В2- Що таке гувервілі? (селища з халуп, в яких жили позбавлені житла безробітні та їхні сім’ї)

В3- Яку назву отримав в історії США період з 1929 по 1933 рр.? («Велика депресія»)

В4- Що таке «Велика депресія»? (світова економічна криза надвиробництва 1929-1933 рр.)

Варіант ІІ. Історичний диктант.

1. «Чорним вівторком» в історії США міжвоєнного періоду нази­вають...

2. Який американський президент проголосив гасло: «Справа Америки — бізнес!»?

3. Що стало початком Великої депресії?

4.  Президентами США з 1920 до 1932 року були.... Вони були представниками ... партії.

5. Як називається період в історії США 1922—1929 рр.?

6. У якій країні — США чи Англії, жінкам було надано раніше виборчі права?

7. Чи були США членом Ліги Надій?

8. «Сухий закон» існував у період...

9. Який президент США оголосив курс на завоювання «світового лідерства»?

10.  «Гувервілі» — це...

11.  Яку назву отримав період в історії США 1929—1933 рр.?

12.  Як називається найбільше профспілкове об’єднання США?

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Прийом «Асоціації». Які терміни, поняття, явища асоціюються у вас зі США в період «процвітання» та Великої депресії?

Завдання на дошці: заповнити пропуски в таблиці.

Таким чином, ми вже знаємо, що США переживали кризу, основні ознаки якої у нас на дошці. (аплікація на дошці «Основні прояви кризи в США»)

Прояви кризи:

• Масове розорення підприємств і підприємців. Падіння виробництва.
• Політична та фінансова криза.
• Падіння заробітної плати і значної частини доходів значної частини населення.
• Масове безробіття (17 млн. чол.)
• Загострення соціальних проблем. Розгортання масових соціальних виступів.

ІV. Мотивація навчальної діяльності

Проблема подолання циклічності економічного розвитку (на дошці графік циклічності) до сьогодні є актуальною. Знайти ліки від цієї хвороби досі не вдалося. Але результативний досвід виходу з кризи є дуже цінним. Такий досвід мають США в особі Ф. Рузвельта і його політики «нового курсу». Президентство Ф. Рузвельта - приклад дієвості президентської влади в США. А сам Ф. Рузвельт став найвизначнішим із американських політиків ХХ ст.

Проблемне питання: «Які з заходів «Нового курсу» Ф. Рузвельта заслуговують на те, щоб їх застосувати в нашій країні?»

V. Вивчення нового матеріалу

1. Обрання Ф. Рузвельта президентом США

Розповідь. В 1929-1932 рр. президентський пост в США посідав республіканець Г. Гувер. Будь-які спроби вивести країну з кризи були неефективні. Серед населення поширились настрої зневіри в консервативному курсі республіканців. Відчай охопив країну.

Рузвельт, будучи з 1928 р. губернатором штату Нью-Йорк, на той час найбільш населеного і найбагатшого, здійснив програму державної допомоги бідним, що не мала аналогів. Ставши кандидатом демократів на вищу державну посаду країни, він підкреслював необхідність допомоги «забутій людині», маючи на увазі мільйони знедолених кризою, обіцяв американському народові «новий курс», пов’язаний з використанням нетрадиційних методів боротьби з кризою. Рузвельт не мав закінченої програми і вважав головною метою передвиборчої кампанії схилити на свій бік усіх невдоволених. Багато людей вважало, що, прийшовши на виборчі дільниці в листопаді 1932 р., вони проголосували не за Рузвельта, а проти Гувера. Рузвельт, крім того, пообіцяв скасувати «сухий закон». Так чи інакше республіканська партія зазнала відчутної поразки. Рузвельт отримав 22,8 млн голо­сів, тоді як Гувер — лише 15,8 млн. Демократи до того ж завоювали більшість в обох палатах Конгресу.

Критикуючи напередодні виборів політику республіканців, Рузвельт, який балатувався від Демократичної партії, обіцяв виборцям широку програму реформ, яку він назвав «нова угода». Цей вислів частіше всього пере­кладають як «новий курс», хоча насправді вона означає «нова угода», «новий контракт». Суть цієї угоди полягає в тому, що в обмін на підтримку з боку населення влада зобов’язується змусити великий капітал поділитися дохо­дами з простими людьми, що були знедолені кризою.

• Що ж сприяло перемозі демократів на чолі з Ф. Рузвельтом на президентських виборах США в 1932 р. Виберіть із запропонованого переліку моменти, які, на вашу думку, допоможуть відповісти на це питання:
• Надія на те, що Рузвельт виведе країну з кризи.
• Зневіра в політиці попереднього президента Г.Гувера.
• Антирасистські погляди Рузвельта.
• Особиста привабливість.
• Значні кошти, вкладені в передвиборчу кампанію, що дозволило йому обійти суперника
• Курс Рузвельта на державне регулювання економіки

Сучасники його називали: «людина, що бачить у темряві», «людина, що осідлала ураган і приборкала бурю»... А він називав себе «президентом, який переконує молитвою».

Ознайомимося з біографією Ф. Рузвельта.

Випереджувальне завдання: скласти історичний портрет Ф. Рузвельта.

Завдання учням. Прослухавши доповідь, дати відповідь на запитання:

5. Чому американці, порушивши конституцію, обирали Рузвельта 4 рази президентом?

Постать в історії. Франклін Делано Рузвельт народився 30 січня 1882 року у родині, що належала до ділової еліти США. З 1900 по 1907 рік він навчався у Гарвардському університеті, обравши професію адвоката. У 23 роки одружився з Елеонорою Рузвельт, племінницею президента США Теодором Рузвельтом. Вже тоді чітко розробив графік руху вгору – депутат парламенту в штаті Нью-Йорк, Державний секретар у міністерстві військово-морського флоту, губернатор штату Нью-Йорк, президент.

У 1920 році блискуча кар'єра зазнала краху – демократи програли на президентських виборах 1921 року, а після купання в холодній воді захворів на поліомієліт, тобто параліч нижніх кінцівок. Тепер 39 річний Рузвельт міг пересовуватися лише за допомогою інвалідного візка.

У 1928 році його обрали губернатором найбільшого штату - Нью-Йорк. Найперші слова президента, з якими він звернувся до людей після відміни «сухого закону»: «Чи не пора нам попити  пивця?».

Апогеєм його діяльності було впровадження «Нового курсу», результатом якого було приборкання безробіття, хаосу, зростання впевненості американців у завтрашньому дні. Був артистом у політиці влади. Побив всі рекорди використання вето президента (635 разів), перший з усіх президентів повністю використовував у своїх інтересах радіо і пресу. Кожного року збирав 200 журналістів. У ІІ світовій війні оголосив «хрестовий похід» проти агресора. 4 рази обирався президентом США.

5. Чому американці, порушивши конституцію, обирали Рузвельта 4 рази президентом? (Приблизні відповіді учнів  на питання: Через його моральні якості, наполегливість, чітко поставлену мету. Незважаючи на хворобу, став президентом наймогутнішої країни світу. Здійснював реформи, що сприяли покращенню добробуту людей, зміцненню міжнародного авторитету).

Проміжне закріплення знань:

• Чому республіканці на чолі з Г. Гувером зазнали поразки на виборах 1932 р.?
• Що сприяло перемозі Ф. Рузвельта на президентських виборах?
• Економічні та соціальні засади «нового курсу» Ф. Д. Рузвельта

Робота з історичним документом. Із виступу губернатора штату Нью-Йорк Франкліна Делано Рузвельта в законодавчому зібранні штату (1931 р.) «Я вважаю, що в даний момент наше суспільство повинно зобов’язати уряд врятувати від голоду та злиднів тих співгромадян, які зараз не в змозі утримувати себе. Я маю на увазі не всеосяжне регламентування та планування економічного життя, а необхідність владного втручання держави в економічне життя заради справжньої єдності інтересів не лише різних регіонів і груп населення нашої великої країни, але й між різними галузями її народного господарства. ...Уникнення цього значило б кидатися від однієї групи до іншої, пропонуючи тимчасові та зазвичай неефективні заходи... Кожній соціальній групі належить усвідомити себе частиною цілого, кільцем загального плану&raqu

• 2014 Листопад